<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Елементи регіонального переліку НКС Закарпаття &#8211; ООМЦК</title>
	<atom:link href="https://zakfolkcenter.info/load-cat/elementy-nks/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://zakfolkcenter.info</link>
	<description>ЗОР</description>
	<lastBuildDate>Fri, 30 Jan 2026 14:18:23 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	

<image>
	<url>https://zakfolkcenter.info/wp-content/uploads/2018/04/logo-.png</url>
	<title>Елементи регіонального переліку НКС Закарпаття &#8211; ООМЦК</title>
	<link>https://zakfolkcenter.info</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Кукурудзоплетіння у Вишкові</title>
		<link>https://zakfolkcenter.info/load/kukurudzopletinnia-u-vyshkovi</link>
					<comments>https://zakfolkcenter.info/load/kukurudzopletinnia-u-vyshkovi#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[ООМЦК ЗОР]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 29 Jan 2026 14:52:31 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://zakfolkcenter.info/?post_type=ocean_portfolio&#038;p=20674</guid>

					<description><![CDATA[Кукурудзоплетіння – традиційне ремесло, що сформувалося у селищі Вишково Закарпатської області на початку ХХ століття та збереглося до наших днів як важлива частина локальної культурної ідентичності. Воно поєднує в собі природність матеріалу, багаторічні навички та родинні традиції, які передаються від покоління до покоління. Основою ремесла є використання висушеного кукурудзяного листя – шумелиння, з якого місцеві [&#8230;]]]></description>
		
					<wfw:commentRss>https://zakfolkcenter.info/load/kukurudzopletinnia-u-vyshkovi/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Традиція приготування раковицької начинки</title>
		<link>https://zakfolkcenter.info/load/tradytsiia-pryhotuvannia-rakovytskoi-nachynky</link>
					<comments>https://zakfolkcenter.info/load/tradytsiia-pryhotuvannia-rakovytskoi-nachynky#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[ООМЦК ЗОР]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 29 Jan 2026 14:42:51 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://zakfolkcenter.info/?post_type=ocean_portfolio&#038;p=20668</guid>

					<description><![CDATA[Раковицька начинка – традиційна страва обрядового характеру, що побутує на території Білківської територіальної громади та поширена завдяки носіям у сусідніх Довжанській, Іршавській та Зарічанській громадах області. Це запечена страва на основі кукурудзяного борошна, кислого молока, яєць, олії, цибулі та запашних трав (зокрема сушеного чабрику (чебрецю)). Упродовж багатьох поколінь начинка готувалася на всі важливі події життя [&#8230;]]]></description>
		
					<wfw:commentRss>https://zakfolkcenter.info/load/tradytsiia-pryhotuvannia-rakovytskoi-nachynky/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Довжанський бетлегем</title>
		<link>https://zakfolkcenter.info/load/dovzhanskyj-betlehem</link>
					<comments>https://zakfolkcenter.info/load/dovzhanskyj-betlehem#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[ООМЦК ЗОР]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 29 Jan 2026 09:18:46 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://zakfolkcenter.info/?post_type=ocean_portfolio&#038;p=20651</guid>

					<description><![CDATA[Традиція Довжанського бетлегему – це різдвяне обрядове дійство, яке століттями зберігається у селищі Довге Хустського району Закарпатської області. Бетлегем (видозміна назви Вифлиєм, яка використовується на Закарпатті) – це локальний різновид вертепного дійства, який поєднує театралізовану гру, виконання коляд (пісні церковного змісту, пов’язані з народженням Ісуса Христа) та інструментальний супровід. Дійство виконують групи хлопців та молодих [&#8230;]]]></description>
		
					<wfw:commentRss>https://zakfolkcenter.info/load/dovzhanskyj-betlehem/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Традиція приготування голубців на Закарпатті</title>
		<link>https://zakfolkcenter.info/load/tradytsiia-pryhotuvannia-holubtsiv-na-zakarpatti</link>
					<comments>https://zakfolkcenter.info/load/tradytsiia-pryhotuvannia-holubtsiv-na-zakarpatti#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[ООМЦК ЗОР]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 29 Jan 2026 09:11:04 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://zakfolkcenter.info/?post_type=ocean_portfolio&#038;p=20639</guid>

					<description><![CDATA[На території Закарпаття поширені різні види голубців, що відображають природні умови та етнокультурні особливості окремих місцевостей. Для начинки використовують рис, кукурудзяну (мелайну) крупу, пшоно, терту картоплю (ріпу), сушені гриби в піст, гомбовду (сухе терте тісто), свинячий фарш, шкварки, волоські горіхи та овочі. Для загортання окрім свіжої або квашеної капусти, застосовують листя винограду, буряку чи хрону. [&#8230;]]]></description>
		
					<wfw:commentRss>https://zakfolkcenter.info/load/tradytsiia-pryhotuvannia-holubtsiv-na-zakarpatti/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Приборжавські вінки</title>
		<link>https://zakfolkcenter.info/load/pryborzhavski-vinky</link>
					<comments>https://zakfolkcenter.info/load/pryborzhavski-vinky#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[ООМЦК ЗОР]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 14 Jul 2025 11:31:22 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://zakfolkcenter.info/?post_type=ocean_portfolio&#038;p=19668</guid>

					<description><![CDATA[Вінкоплетини, або вінки – елемент традиційного весільного обрядового дійства, який символізує перехід молодої у новий етап сімейного життя. У селі Приборжавське вінки плетуть у день весілля, вранці перед вінчанням, або за декілька днів до події. Обряд вінкоплетин можна умовно поділити на кілька етапів: різання барвінку, плетіння вінків та заигрування вінків (танцювання). Весь процес веде маточка [&#8230;]]]></description>
		
					<wfw:commentRss>https://zakfolkcenter.info/load/pryborzhavski-vinky/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Ткацтво гунь у селі Річка</title>
		<link>https://zakfolkcenter.info/load/tkatstvo-hun-u-seli-richka</link>
					<comments>https://zakfolkcenter.info/load/tkatstvo-hun-u-seli-richka#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[ООМЦК ЗОР]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 14 Jul 2025 11:24:40 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://zakfolkcenter.info/?post_type=ocean_portfolio&#038;p=19662</guid>

					<description><![CDATA[Гуня – це традиційний верхній одяг, поширений серед мешканців гірських регіонів Закарпаття. Вона виготовляється з натуральної овечої вовни, що має здатність зберігати тепло. Основна функція гуні – захищати від холодного вітру, дощу та снігу, що робить її незамінною у суворих кліматичних умовах гірської місцевості. Цей одяг був традиційно популярним серед пастухів, які працювали на відкри [&#8230;]]]></description>
		
					<wfw:commentRss>https://zakfolkcenter.info/load/tkatstvo-hun-u-seli-richka/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Традиційне свято «Міра»</title>
		<link>https://zakfolkcenter.info/load/tradytsijne-sviato-mira</link>
					<comments>https://zakfolkcenter.info/load/tradytsijne-sviato-mira#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[ООМЦК ЗОР]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 14 Jul 2025 11:16:04 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://zakfolkcenter.info/?post_type=ocean_portfolio&#038;p=19656</guid>

					<description><![CDATA[Обряд «Міра» з давніх давен побутує серед жителів гірських регіонів Закарпаття. Її традиції мають економічну й культурну складову, сприймаються як свято. «Міра» вносить лад у господарський уклад, допомагає зберігати національну ідентичність місцевого населення. Це свято знаменує момент, коли вівці вперше залишають господарські обійстя і їх виганяють на високогірні пасовища. Одним із найважливіших елементів обряду є [&#8230;]]]></description>
		
					<wfw:commentRss>https://zakfolkcenter.info/load/tradytsijne-sviato-mira/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>«Маяліш» – народна весняна традиція села Сторожниця</title>
		<link>https://zakfolkcenter.info/load/maialish-narodna-vesniana-tradytsiia-sela-storozhnytsia</link>
					<comments>https://zakfolkcenter.info/load/maialish-narodna-vesniana-tradytsiia-sela-storozhnytsia#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[ООМЦК ЗОР]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 11 Jul 2025 08:21:55 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://zakfolkcenter.info/?post_type=ocean_portfolio&#038;p=19646</guid>

					<description><![CDATA[«Маяліш» – це весняна традиція, поширена серед угорського, словацького, румунського і частково українського населення Закарпаття. У ніч з 30 квітня на 1 травня хлопці ставлять прикрашене дерево біля будинку дівчини, яка їм подобається, виявляючи таким чином свої почуття. Назва походить від місяця, в якому відбувається дійство (травень – українською, május – угорською, máj – словацькою). [&#8230;]]]></description>
		
					<wfw:commentRss>https://zakfolkcenter.info/load/maialish-narodna-vesniana-tradytsiia-sela-storozhnytsia/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Традиція приготування боґрачу на Закарпатті</title>
		<link>https://zakfolkcenter.info/load/tradytsiia-pryhotuvannia-bograchu-na-zakarpatti</link>
					<comments>https://zakfolkcenter.info/load/tradytsiia-pryhotuvannia-bograchu-na-zakarpatti#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[ООМЦК ЗОР]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 10 Jul 2025 12:17:09 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://zakfolkcenter.info/?post_type=ocean_portfolio&#038;p=19638</guid>

					<description><![CDATA[Боґрач – традиційна страва закарпатської угорської кухні. Це густий наваристий суп яскравого червоного кольору з кількома видами м’яса, овочами, значною кількістю паприки та інших спецій. Повна назва цієї страви – боґрач-гуляш. У побутовому вжитку її скорочують до «боґрач». Він був стравою пастухів, які випасали худобу і готували в казанку гуляш із продуктів, які мали при [&#8230;]]]></description>
		
					<wfw:commentRss>https://zakfolkcenter.info/load/tradytsiia-pryhotuvannia-bograchu-na-zakarpatti/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Закарпатський шовдар</title>
		<link>https://zakfolkcenter.info/load/zakarpatskyj-shovdar</link>
					<comments>https://zakfolkcenter.info/load/zakarpatskyj-shovdar#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[ООМЦК ЗОР]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 05 May 2022 13:34:58 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://zakfolkcenter.info/?post_type=ocean_portfolio&#038;p=11458</guid>

					<description><![CDATA[Шовдар &#8211; це вуджений методом холодного копчення та витриманий кілька місяців окіст зі свині. Традиційно на шовдар йшов окіст від породи свині мангалиці. Більше цінується шовдар із заднього окіста. Шовдар можна вживати одразу після закінчення процесу копчення та витримки (в’ялення). Його можна також варити та вживати у холодному вигляді, що є його особливістю у порівнянні [&#8230;]]]></description>
		
					<wfw:commentRss>https://zakfolkcenter.info/load/zakarpatskyj-shovdar/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Сливовий леквар</title>
		<link>https://zakfolkcenter.info/load/slyvovyj-lekvar</link>
					<comments>https://zakfolkcenter.info/load/slyvovyj-lekvar#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[ООМЦК ЗОР]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 05 May 2022 13:25:35 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://zakfolkcenter.info/?post_type=ocean_portfolio&#038;p=11451</guid>

					<description><![CDATA[Історія приготування сливового леквару має давні традиції, його готували ще на початку XIX ст., коли в регіоні стали звичними фруктові сади в селянських господарствах. Оскільки правильно зготований леквар довго не псується, його вживали упродовж усього календарного року. Леквар мав велике значення у повсякденному житті селян. З одного боку він був важливим доповненням харчування, бо сливи [&#8230;]]]></description>
		
					<wfw:commentRss>https://zakfolkcenter.info/load/slyvovyj-lekvar/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Традиційне Великодобронське човниково-перебірне ткацтво</title>
		<link>https://zakfolkcenter.info/load/velykodobronske-chovnykovo-perebirne-tkatstvo-2</link>
					<comments>https://zakfolkcenter.info/load/velykodobronske-chovnykovo-perebirne-tkatstvo-2#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[ООМЦК ЗОР]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 31 Jan 2022 13:07:56 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://zakfolkcenter.info/?post_type=ocean_portfolio&#038;p=10488</guid>

					<description><![CDATA[&#160; На Закарпатті традиційно вважалось, що кожна жінка чи дівчина обов’язково повинна вміти ткати. У кожній хаті був ткацький верстат. Отож у вільну від хліборобських клопотів пору – зимовими вечорами, приходив час братись за ткацтво, щоб на весні пишно прибрати у празник оселю килимами, візерунковими покривалами та скатертинами. Кожна господиня переймалась прикрашанням своєї оселі не [&#8230;]]]></description>
		
					<wfw:commentRss>https://zakfolkcenter.info/load/velykodobronske-chovnykovo-perebirne-tkatstvo-2/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
