Традиційне Великоберезьке перебірно-човникове та мереживне ткацтво вирізняється з-поміж інших різновидів ткацтва Закарпаття своєю витонченістю, стриманістю та елегантністю, орнаментом з традиційним поєднанням кольорів.
Воно сформувалося, як традиційне ремесло, в якому поєдналися різні національні культури (угорська, австрійська, українська). Поєднання орнаменту та витканого мережива, прийоми ткання були привезені з Відня у 80-х р.р ХІХ століття. Традиційними орнаментами прикрашали та прикрашають народний одяг (жіночі та чоловічі сорочки, блузки, спідниці, фартухи), предмети господарського та інтер’єрного призначення – рушники, подушки, серветки, скатерті, покривала, традиційні в угорців настінні гобелени із побажаннями тощо. Характерними для виробів є переважно стилізовані геометрично-рослинні та тваринні (зооморфні) орнаменти, антропоморфні – ляльки («кукли») та геометричні орнаменти. Це: «гвоздика», «тюльпан», «макові голівки», «дубове листя», «жолуді», «айстра», «лілія», «конвалія», «розмарин», різного виду «ружі», «фуксія», «суниця», «гранатове яблуко», «шовковиця», «виноград» також зооморфні: «вовчі сліди», «півень», «голуб», «жайворонок», «рак», «пелікан», який використовується переважно для текстилю церковного призначення, для рушників та панно (гобеленів) – «дерево життя», «кукли» (ляльки) та «зірка», «ракоці», різноманітні кривульки та інші.
Великоберезьке ткацтво також вирізняється своєрідним орнаментом з традиційним поєднанням кольорів. Спочатку основним поєднанням кольорів був синій із чорним на білій, або не вибіленій (сірій) основі, також білим по білому, або сірому, а згодом (з початку ХХ століття, у зв’язку із доступом до кольорового прядива фабричного виробництва) додався червоний із чорним на білій основі та білий по білому). З середини ХХ століття у великоберезькому ткацтві також зрідка застосовується багатоколірне поєднання (традиції запозичені у русинів-українців), т.зв. орнамент «ракоці» – це переважно геометричний орнамент з елементами «зірочка», єдиний, у якому на білому фоні допускається для орнаменту використання багатьох кольорів: червоний, чорний, синій, жовтий та зелений, зрідка сучасні ткалі по жовтому тлі тчуть коричневим із зеленим, та по рожевому – червоним, або білим, по білому – чорним (переважно для поховальних обрядів).
Великоберезьке ткацтво створюється на дерев’яних верстатах, так званих горизонтальних кроснах з бердами 60-80 см.
Основна зона побутування – с. Великі Береги та с. Кідьош Берегівського району. Також майстрині проживають у таких селах: Великі Береги, Берегуйфалу, Дийда, Запсонь, Рафайново.
Ареал розповсюдження – основна зона побутування с. Великі Береги та с. Кідьош Берегівського району. Майстрині також проживають у таких селах: Великі Береги, Берегуйфалу, Дийда, Запсонь, Рафайново.
