25 липня в с. Лисичово Іршавського району відбувся обласний семінар-практикум з нематеріальної культурної спадщини Закарпаття «Збережемо традиції краю», в якому взяли участь понад 40 слухачів, зокрема керівники районних, міських, сільських закладів культури, музейні працівники, керівники районних методичних центрів, майстри народної творчості, а також голова Закарпатського товариства чеської культури, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту Центральної Європи УжНУ Тетяна Сергієнко.
Відкрила семінар директор КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР Ганна Дрогальчук. Вона привітала та ознайомила учасників з програмою заходу, розповіла про традиційний щорічний фестиваль ковальства в с. Лисичово та недавній майстер-клас, який провів Центр культури на базі музею-кузні «Гамора» в рамках грантового проекту «Онлайн ХАБ для нематеріальної культурної спадщини Закарпаття» за підтримки Українського культурного фонду. Також представила лекторів – високопрофесійних фахівців у галузі культури й туризму та народного мистецтва краю, а саме: Іван Хланта, кандидат філологічних наук, академік Академії наук вищої освіти України, фольклорист, заслужений діяч мистецтв України; Віра Мадяр-Новак, викладач КВНЗ «Ужгородський музичний коледж імені Д. Є. Задора» ЗОР, етномузиколог, заслужений діяч мистецтв України; Василь Коцан, кандидат історичних наук, викладач Ужгородського національного університету, директор КЗ «Закарпатський музей народної архітектури та побуту» ЗОР; Роман Пилип, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри декоративно-прикладного мистецтва Закарпатської академії мистецтв; Олександр Коваль, викладач кафедри туризму Ужгородського національного університету, керівник туристичного інформаційного центру «Турінформ Закарпаття».
Начальник відділу культури і туризму Іршавської районної держадміністрації Олена Ісак відзначила важливість подібних заходів та необхідність співпраці на всіх рівнях. Голова с. Лисичово Ярослав Пальок розповів про невтішну ситуацію з трудовлаштування місцевого населення, оскільки у селі функціонують лише лісництво та заклади культури й освіти. Тому більшість людей традиційно трудяться за кордоном. Ярослав Васильович висловив сподівання, що подібні проекти пожвавлять культурне життя краю та змінять ситуацію на краще.
У своїй доповіді Ганна Дрогальчук зазначила основні принципи та цілі Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини, до якої Україна приєдналась у 2008 році. Висвітлила ключові засади державної політики, наголосивши, що проект Закону України «Про нематеріальну культурну спадщину» і досі розглядається. Отож, на думку Ганни Василівни нематеріальна культурна спадщина потребує більш активної інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення для просування місцевих елементів НКС до Регіонального та Національного Переліків.
Іван Хланта розповів про основні прозові жанри фольклору Закарпаття та їх проблематику, детальніше охарактеризував казки. За словами Івана Васильовича: «Казка – це чисте джерело народної мудрості та історичної пам’яті». Фольклорист записав, підготував та надрукував 22 збірники казок. Зокрема лише від Юрія Баняса з с. Бороняво Хустського району ним зафіксовано 210 текстів. Зі слів науковця ще в середині ХІХ ст. в карпатських селах Михайло Фінцицький, збирач усної народної творчості, записував казки. Вони побачили світ 1974 року у збірнику «Таємниця скляної гори». У післявоєнний період Петро Лінтур записував казки від Андрія Калина, опублікувавши 120 текстів, від Михайла Галиці – понад 60 казок, від Василя Короловича – 45. З другої половини ХХ ст. і донині на Закарпатті записано та опубліковано понад 40 збірників народних казок. Наш край у порівнянні з іншими областями займає перше місце в Україні.
Про музичний фольклор Закарпаття, проблеми, дослідження та популяризацію доповіла Віра Мадяр-Новак. Вона наголосила, що музика має неоціненний вплив на формування людської особистості, на емоційний та фізичний стан. Слухачі дізнались багато цікавих історичних фактів, зокрема – перший нотний запис був датований 1567 р. («Дунаю, Дунаю, чом так смутно течеш» записаний Василем Талапковичем). З 1910 р. Філарет Колесса та засновник угорської фольклористики Бейла Барток починають записувати на фонограф коломийки від місцевого населення сіл Сокирниця та Велика Копаня. Багато музичного матеріалу зібрав соліст капели ім. О. Кошиця Михайло Рощахівський. Також Віра Василівна продемонструвала відмінність автентичного народного співу від опрофесіоналеного виконання унікального чоловічого плачу на прикладі с. Угля Тячівського району. За часів радянської влади на Закарпаття видано лише два музичні збірники. Нині їх налічується понад 50.
Василь Коцан змістовно розповів про традиційні народні ремесла та промисли Закарпаття, їх минуле та сучасність. Велика кількість експонатів, що знаходяться в експозиції Закарпатського музею народної архітектури та побуту, дають можливість відвідувачам ознайомитись із гончарними та дерев’яними виробами народних майстрів, історичною вишивкою та строями жителів Карпат. Також акцентував увагу на осередках гончарства в селах Вільхівка, Королево, Драгово, Мирча, які нині практично занепали. А щоб остаточно не втратити процвітаючий колись народний промисел, необхідно всіляко заохочувати молодих майстрів гончарної справи. З цією метою на базі музею створено гончарну майстерню, де майстри народної творчості Андрій Зубенко, Ендре Гіді, Юлія Єгорова-Рогова дають майстер-класи з гончарства всім бажаючим. Василь Васильович розповів про плідну співпрацю музею та КЗ «ООМЦК» ЗОР у проведенні виставок робіт майстрів народного мистецтва Закарпаття, залучення до виставкової діяльності маловідомих митців.
Учасники семінару з цікавістю слухали виступ Романа Пилипа на тему «Традиційний костюм та вишивка українців Закарпаття». Він продемонстрував локальні відмінності та спільні елементи одягу й вишивки різних груп населення Закарпаття: лемків, бойків, гуцулів, долинян (тересвянських, боржавських, королевських та інших). Свою розповідь Роман Іванович супроводжував цікавими слайдами, демонструючи взірці різноманітніх кроїв народних костюмів та їх оздоблення вишивками. Назвав дослідників народного вбрання: Володимира Маковського, Флоріана Заплетала, Камелію Кажмінову.
«Формування бренду елементів НКС. Маркетинг територій громад через елементи НКС» – тема виступу Олександра Коваля. Він цікаво та змістовно висвітлив проблеми та перспективи туристичного розвитку Закарпатського регіону, зосередив увагу на тих сучасних підходах, які допомагають зацікавити туристів та спонукати їх відвідати наш край.
Найважливішим моментом офіційної частини семінару-практикуму було підписання Хартії мережі фахівців з нематеріальної культурної спадщини та місцевого розвитку Закарпаття, яку зачитала завідувач відділу міжнародних зв’язків у галузі культурно-освітньої діяльності та народної творчості КЗ «ООМЦК» ЗОР Олеся Павлюк. Усі спільно узгодили стратегію та напрямки діяльності мережі, усвідомлюючи цінність нематеріальної культурної спадщини, як духовного надбання попередніх поколінь. Отже, мережа націлена на:
– залучення місцевих громад до продовження живої традиції та переосмислення цінності НКС;
– посилення значення ролі НКС через належне управління та її використання, перетворення культурної спадщини у дієвий інструмент місцевого економічного розвитку;
– відтворення та просування місцевих традицій Закарпаття через створення Комунальним закладом «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради Онлайн-ХАБу;
– передачу знань про управління спадщиною (формальна та неформальна освіта).
Неофіційна частина семінару розпочалась цікавими та пізнавальними майстер-класами з ковальства та ткацтва. Голова Іршавської організації спілки ковалів Віктор Петровцій розповів про минуле та сучасне музею-кузні «Гамора», на базі якого було проведено майстер-клас із традиційного ковальства від Михайла Пилипчинця.
Це унікальна водяна кузня, єдина не лише в Україні, а й у Європі, їй понад 300 років. Під час майстер-класу всі заворожено споглядали, як вправні та вмілі руки коваля перетворювали розпечений метал на готовий виріб. Охочі змогли приєднатися до процесу і відчути скільки зусиль та навиків потребує це «гаряче» ремесло. Напевно, багато хто вперше побачив у дії гігантський молот, вагою 120 кг, що приводиться в рух силою падаючої на колесо води.
Прийоми ткання на автентичних кроснах продемонстрували Марія Русин та Ганна Стецько, застосовуючи конопляні та лляні нитки. Багато хто з присутніх захотіли попрацювати на унікальному верстаті, створюючи натуральне полотно.
Завершив програму семінару-практикуму виступ народного аматорського фольклорного колективу будинку культури с. Лисичово (керівник Марія Коваль). Захід пройшов у невимушеній дружній та творчій атмосфері, залишивши учасникам чимало позитивних вражень.
Наталія СТЕГУРА,
заслужений майстер народної творчості України
