Історія «Чернянської начанки» на Закарпатті розпочинається з часів розквіту Королівського замку (інша назва – Замок Нялаб). Річ у тім, що села Черна, Хижа та Новоселиця знаходяться за 4–6 км від цього замку біля підніжжя гори Фрасин, найвищої вершини Угочанської жупи. Це була місцевість, де володарі королівського замку дозволяли поселятися волоським біженцям, що рятувались від переслідувань та тортур, яких ті зазнавали від своїх поневолювачів.
Для обслуговування своїх володінь, господарі замку запрошували звідусіль талановитих кухарів, пекарів та кондитерів. За чесну службу господарі платили не лише гроші, а й дарували земельні ділянки та лісові угіддя, на яких дозволяли будувати хати й господарські споруди. Так у селах Черна, Хижа та Новоселиця стали проживати відомі на той час кухарі, а їхні нащадки поширили і зберегли традиційні рецепти середньовічної кухні, один з яких «Чернянська начанка». Страву можна подавати, як гарнір до м’яса гуски, або ж як окрему страву, адже вона дуже поживна, калорійна та має насичений смак.
Ареал розповсюдження: села Черна, Хижа, Новоселиця Королівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області.
Сучасний стан: елемент активно поширений у раціоні жителів сіл Черна (населення – 2226 чоловік), Хижа (1714) та Новоселиця (1435) Королівської громади. Щоб уникнути ризиків зникнення начанки та для усвідомлення цінності у місцевих жителів свого культурного надбання переданого попередніми поколіннями громада с. Черна щороку проводить Етнофестиваль «Чернянська начанка».
