Щороку в Україні 30 січня відзначають День дитячої книжки, адже саме в цей день народився український письменник, класик сучасної дитячої літератури Всеволод Нестайко.
Тож у другу декаду січня ужгородська книгарня «Кобзар» стає місцем проведення акції «Дитячий письменник за прилавком», ініціатором якої є Янош Мешко. Цьогоріч автори книжок для дітей зустрічаються з читачами вже вчетверте.
Першою була зустріч 26 січня з письменницею Оленою Пекар.
Учора ж у книгарні відбулася зустріч із відомим фольклористом, заслуженим діячем мистецтв України, провідним методистом відділу народної творчості та аматорського мистецтва КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради Іван Хлантою.
На столику – збірники казок, записані й упорядковані фольклористом у минулі роки. Серед них – «Казки про бідних і багатих» (1994), «Добра наука» (1995), «Казкар» (1996), «Зайчиків дзвіночок» (1997), «Дарунки груші» (1997), «Золотий птах» (1998), «Усі скарби з лісу йдуть» (1999), «Як чоловік кішку вчив працювати» (2017), «Казки та легенди з витоків Ужа» (2023).
Загалом книжок із казками Іван Хланта упорядкував і підготував до видання аж 24. Першою ж була «Правда і кривда», яка з’явилася друком у 1981 році.
Іван Васильович розповів про те, як записував казки. Про свої творчі експедиції в різні регіони України та за кордон, де проживають українці, носії фольклорних скарбів. Присутні почули про місця творчих експедицій і за яких умов доводилося збирати казки й легенди; також про особливості роботи над книгами, яких за життя Хланта видав понад 120.
Розказуючи про записані ним казки, Іван Хланта віддав належне їхнім оповідачам, адже саме завдяки їм на друкований папір перенесено сотні народних скарбів – казок. Насамперед, це Юрій Баняс, від якого в записах Івана Хланти з’явилися друком 210 казок. Від нього фольклорист записував казки впродовж шести тижнів, щодня – від 9-ї ранку до 10-ї вечора. А ще були Михайло Майор, Дмитро Юрик, багато інших.
Наведені вище факти дають право назвати Івана Васильовича Хланту не інакше як головним казкознавцем України!
Цікаво було дізнатися, що йому належить всеукраїнський рекорд за накладом казок: 2 мільйонами примірників його встановила «Золота пшениця»! Цю казку Іван Хланта записав у 1970-х роках від своєї дружини Марії Василівни. Вона розповідала її донькам Лесі й Марині в їхньому дитинстві.
Дізналися присутні й про інший незвичайний факт. В Україні немає більше прикладів, окрім Закарпаття, щоб друком виходили казки одного села. У нашій області таких збірників два: «Казки одного села», записані Петром Лінтуром і «Казки Копашнова», запис яких належить Івану Хланті.
Детально Іван Хланта розповів і про народний літературно-мистецький музей у його рідному селі Копашново, що на Хустщині: в ньому нараховується понад 3 тисячі експонатів, насамперед, книг закарпатських авторів. Зупинився й на книзі «Літературно-мистецьке життя Копашнова: статті, нариси». Видання висвітлює творчість місцевих діячів культури, фольклорні традиції, літературні здобутки та внесок жителів села у культурну спадщину Закарпаття.
Загалом понад півтори години тривала зустріч із головним казкознавцем. І весь цей час увага присутніх до розповіді Івана Хланти не слабшала. Він охоче відповідав на всі запитання присутніх.
На зустрічі можна було придбати з автографом книги, видані в останні два роки, – «Казки Закарпаття в записах Івана Хланти» («Патент», Ужгород, 2024, 614 с.) і «Казки Копашнова» («Патент», Ужгород, 2025, 400 с.).
На читачів чекає продовження акції «Дитячий письменник за прилавком». У «Кобзарі» з ними зустрінуться Юрій Шип, Василь Шкіря і Мирослав Дочинець.
Василь Бедзір,
завідувач інформаційно-редакційного сектору КЗ «Організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради
Фото автора
