9 серпня КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради провів конференцію «Народні ремесла та художні промисли Закарпаття – важлива складова духовної культури українського народу», до якої залучив майстрів народного мистецтва (вишивальниць, різьбярів, гончарів, лозоплетів, ткаль), фахівців з нематеріальної культурної спадщини, завідувачів народних аматорських етнографічних музеї, представники органів місцевого самоврядування та шанувальники народного мистецтва. Загалом понад 60 осіб.
Захід відбувся в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту.
Мета конференції – висвітлення насущних проблем в галузі народних художніх промислів та ремесел Закарпаття. Було озвучено багато проблем, з якими мають справу майстри народного мистецтва, а саме: недостатня державна підтримка та фінансування, відсутність ринків збуту, занепад осередків традиційних народних ремесел, якими здавна славився наш край.
Усі, хто виступав, наголошували, що потрібно зацікавити молодь переймати досвід знаних майстрів краю, продовжувати благородну справу в збереженні духовного надбання попередніх поколінь.
Модератор конференції – в.о. директора КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР, заслужений працівник культури України Ганна Дрогальчук.
Привітав учасників в.о.директора департаменту культури Закарпатської ОДА-ОВА Віктор Кравчук та подякував ЗСУ за можливість проводити такі дійства і продовжувати роботу зі збереження наших традицій, ремесл та культури загалом.
Своїми думками про етнокультуру Карпатського регіону поділилися скульптор, графік, медальєр, доктор мистецтвознавства, заслужений художник України Михайло Белень та голова спілки професійних художників Закарпаття, заслужений художник України Василь Брензович.
Про роль ужгородського скансену в збережені традиційних ремесел та художніх промислів Закарпаття розповів в.о. директора КЗ «Закарпатський музей народної архітектури та побуту» ЗОР, доктор історичних наук Василь Коцан.
Сучасні тенденції та їх вплив на розвиток народного мистецтва Закарпаття змістовно висвітлила у своєму виступі голова Закарпатського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслужений майстер народної творчості України Людмила Губаль.
Доцент Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук, член Закарпатського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслужений майстер народної творчості України Петро Ходанич ознайомив із різьбярством Закарпаття, зробив історичний екскурс і детально поінформував про сучасний стан. Також звернувся з проханням до представників територіальних громад створити єдиний список майстрів-різьбярів, організувати закупку творів майстрів Закарпаття Закарпатським музеєм народної архітектури та побуту та Закарпатським обласний художнім музеєм імені Й. Бокшая. Наголосив на виданні альбому творів визначних майстрів сучасного закарпатського різьбярства. А з метою збереження історичного сакрального різьбярського спадку запропонував взяти на облік твори сакрального різьбярства.
Про нематеріальну культурну спадщину як невід’ємну частину культурної індустрії туризму у доступній формі розповів старший викладач факультету туристичної та міжнародних комунікацій Ужгородського національного університету, директор Туристичного інформаційного центру Закарпаття Олександр Коваль.
Зацікавив слухачів і доцент кафедри декоративно-прикладного мистецтва Закарпатської академії мистецтв, кандидат мистецтвознавства, лауреат Обласної премії імені Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі Роман Пилип, який розповів про дослідження, реконструкцію та реставрацію традиційної писанки Закарпаття.
Заступник директора з науково-освітньої роботи КЗ «Закарпатський музей народної архітектури та побуту» ЗОР Мар’яна Мегела ознайомила з осередками традиційного народного гончарства Закарпаття першої половини ХХ ст.
Захопив емоційним виступом завідувач музею ткацтва при будинку культури села Черна Королівської громади Берегівського району Василь Івашко, який поділився досвідом роботи ткальної майстерні-музею с. Черна. Розповів про успіхи та виклики. Окреслив низку завдань на майбутнє.
Із задоволенням слухали виступ народної майстрині села Річка Пилипецької територіальної громади Хустського району Христини Гички, яка зі знанням справи описала традиції виготовлення гуні в селі Річка.
Відрадно, що в роботі конференції взяла участь і виступила представниця місцевого самоврядування – староста Ізянського старостинського округу Хустської територіальної громади Ольга Пасулька. Вона розповіла про «Ізянське лозоплетиво» – елемент нематеріальної культурної спадщини, який увійшов до Національного переліку України
Поділився досвідом роботи гончарної майстерні у м. Перечин митець Василь Бочковський.
Оскільки конференція проходила в скансені, то всі мали можливість оглянути етнографічну виставку «З Карпатських джерел» та зробити колоритні світлини на фоні експозиції.
Конференція пройшла змістовно і плідно. Учасники із задоволенням слухали змістовні пізнавальні доповіді, активно дискутували, ділилися досвідом. Таке живе спілкування вкрай необхідне креативним особистостям, залишає багато позитивних та емоційних вражень.
Марина Офіцинська,
завідувач інформаційно-редакційного сектору КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради
