Національний тиждень безбар’єрності для підопічних Ужгородського міського територіального центру соціального обслуговування не став семиденною «галочкою» в календарі. Сьогодні, 26 травня, він пройшов у тісному спілкуванні з працівниками КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради. Концертна програма з назвою «Пісня, що єднає серця» зблизила працівників Центру культури і мешканців територіального центру з народною піснею та зразками високої поезії.
«Добро, щирість і турбота не мають жодних бар’єрів, – розпочала концертну програму ведуча, завідувачка кабінету початкової мистецької освіти КЗ “ООМЦК” ЗОР Тетяна Волошин. – Сьогодні ми зібралися, аби подарувати одне одному тепло сердець, гарний настрій і силу української пісні».
Її слова втілилися в життя, щойно полилися мелодії пісень у виконанні солісток народного аматорського ансамблю народної пісні «Розмарія» Ольги Зюбрицької та Оксани Головні.
Естафету співачок підхопила декламаторка, методистка кабінету початкової мистецької освіти Вероніка Бердар, яка прочитала поезію «Між іншим» Ліни Костенко.
Нагадуванням про те, що народна пісня живе в серці кожного, оживлюючи згадки про рідний дім, дитинство, традиції та дух народу стало виконання «Розмарією» пісні «Ой на горі хмельованій».
Надалі попурі українських народних пісень виконала Вероніка Бердар. Добре знайому всім «Червону руту» Володимира Івасюка разом із цією вокалісткою виспівували й мешканці центру. Надалі Вероніка прочитала насичений гумором твір поета Петра Скунця «Весілля в Ізі».
Естафету підхопив аматорський народний аматорський ансамбль народної пісні, проспівавши твір «Місяцю-королю». На завершення учасниці ансамблю милозвучно виконали життєрадісну композицію «Співам співаночку».
Так, твір за твором, які слухачі підтримували палкими оплесками, концерт добіг кінця. Фінальним акордом стала «Многая літ, благая літ», яку співали всі разом – і гості, і господарі.
Щиро дякувала Обласного організаційно-методичного центру культури соціальна працівниця територіального центру Ольга Барна. «Всі ми змогли оцінити акапельне виконання народної пісні – без гітар, підсилювачів і бубнів. Акапельно – це значить душевно, проникливо, – зазначила Ольга Іванівна. – Ви в нас уже не вперше, і кожного разу для нас ваш прихід перетворюється в свято. Такі хвилини зігрівають теплом, дарують радість, якої пораз так не вистачає. Ми сподіваємося, що приїдете знову, щиро вас запрошуємо».
«Неодмінно приїдемо, – відповіла Тетяна Волошин. – Дбати про ближнього, відчувати тепло й дарувати його іншому – це повинно бути правилом для кожної людини, виявом небайдужості та гуманності. Щиро дякуємо за вашу увагу та щирі оплески. Сподіваємося, що наш маленький концерт збагатив вас духовно та покращив настрій.
Нічого дивного не було і в тому, що мешканці центру щиро пообіймалися з гостями, дякуючи за їхні музичні подарунки, за доброту й щирість.
Василь Бедзір,
завідувач інформаційно-редакційного сектору
Фото автора
