Запрошуємо взяти участь у новому культурно-мистецькому проєкті.
У квітні в Ужгороді стартує І Всеукраїнський відкритий фестиваль-конкурс хорового мистецтва імені Михайла Кречка. Положення і заявку можна завантажити за посиланням: http://www.y-k.com.ua/festivali/2020/festival-khorovogo-mistetstva-imeni-mikhajla-krechka/polozhennya-festivalyu-konkursu
У музичній культурі Закарпаття Михайлові Михайловичу Кречку (1925–1996) належить особливе місце. Цей багатогранний і талановитий музикант проявив себе як блискучий хоровий диригент, активний пропагандист і збирач народної пісні, композитор, публіцист, педагог та музично-громадський діяч. Народився Михайло Кречко 5 вересня 1925 року в селі Порошково, що на Перечинщині, у селянській небагатій сім`ї, де любили народну пісню.
Після закінчення Київської консерваторії у 1945 році його призначили художнім керівником і диригентом Закарпатського народного хору – єдиного на той час професійного колективу області. Як вдумливий, талановитий митець Михайло Михайлович з пошаною ставився до надбань свого видатного попередника – П. П. Милославського. Але колектив не зупинився у розвиткові на якомусь певному рівні, а зробив сміливий крок до завоювання нових мистецьких вершин. Музикант розширив творчі можливості колективу завдяки поєднанню народної та академічної манери співу, що збагатило репертуар хору й урізноманітнило палітру звучання. Михайло Кречко переконливо довів, що не втрачаючи національної основи, хор може вирішувати художні завдання, властиві колективам академічного профілю. У високому професіоналізмі колективу мали можливість пересвідчитись мешканці найвіддаленіших куточків світу. Численні гастролі Закарпатського народного хору під керуванням Михайла Кречка принесли колективу не тільки популярність, а і звання заслуженого.
Чимало сил віддав Михайло Кречко для популяризації народної пісні Закарпаття. У творчій діяльності музиканта пропаганда народної музики була нерозривно пов’язана із її збиранням. З цією метою він записував кращі зразки народно – пісенної творчості та у вигляді хорової художньої обробки знову повертав їх у народ уже в концертному виконанні. До найбільш відомих обробок належать: “Летів пташок понад воду”, “Ой на плаю”, “Іванку, Іванку”, “Паде дощ”, “Тече вода каламутна”, “Не рубай ліщину” та ін. Крім того, йому належить чимало авторських творів: “Там, де Чорна Тиса”, “Вийду на Говерлу”, “Київ весняний” на власні слова, “Любіть Україну” (сл. В.Сосюри), Служба Божа Іоанна Златоустого. Творча діяльність його була високо оцінена громадськістю і урядом. У 1955 році він був удостоєний звання заслуженого, а у 1960 році – народного артиста України.
Актом визнання музиканта як одного з кращих хормейстерів України стало призначення Михайла Кречка на дуже високу і відповідальну посаду – художнього керівника і головного диригента хорової капели “Думка” (1969 р.). Після звільнення з “Думки” Михайло Кречко став одним з ініціаторів створення нового і єдиного на Україні Державного дитячого музичного театру. З 1972 році він – викладач, а з 1990 році – професор кафедри хорового диригування Київської державної консерваторії. Митець виховав цілу плеяду талановитої молоді, яка продовжує його високі традиції. Серед найбільш здібних – Еміл Сокач, заслужений артист України, художній керівник і диригент хору “Cantus”, а також О. Тарасенко, М. Мороз, В. Рацюк.
Вболіваючи за вітчизняне хорове мистецтво, Михайло Кречко став ініціатором і засновником Всеукраїнського конкурсу хорових колективів ім. М. Леонтовича, був незмінним членом журі фестивалів, конкурсів та інших творчих змагань. Він щороку проводив семінари-практикуми для хормейстерів Закарпаття. Навіть смерть застала музиканта за роботою. Серце маестро зупинилося 25 лютого 1996 році у Луцьку, де він очолював журі міжнародного конкурсу хорових колективів. У неординарній особистості Михайла Кречка поєднувались фанатична відданість улюбленій справі, незвичайна працелюбність, чітке усвідомлення творчої мети, до якої прагнув із вражаючою наполегливістю.
