• Народний етнографічний музей
  • Народний етнографічний музей
  • Народний етнографічний музей
  • Народний етнографічний музей
  • Народний етнографічний музей
  • Народний етнографічний музей
  • Народний етнографічний музей
  • Народний етнографічний музей
  • Народний етнографічний музей
  • Народний етнографічний музей

Завідувач – заслужений майстер народної творчості України Наталія Стегура

Народний етнографічний музей, який діє у складі Комунального закладу «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради, відкрився 4 листопада 2010 року в рамках святкування 65-річчя створення закладу. Музей такого типу – один із перших в Україні, знаходиться на вулиці Волошина. Нині музейна колекція нараховує близько трьох тисяч експонатів основного фонду (загальна кількість одиниць збереження понад чотири тисячі). В архіві установи є звіти про роботу закладів культури області, починаючи з 1952 року і донині, методичні видання на допомогу колективам мистецького аматорства. Також представлені такі технічні засоби: друкарська машинка «Москва» 1950-х рр., магнітофони, програвачі, слайдоскопи, відеокамери, фотоапарати, фільми, зняті народною аматорською кіностудією «Едельвейс», яка була створена  у 1967 році за активної підтримки подружжя Золтана та Євгенії Малошів. Протягом десятиліть студійниками було створено низку відеофільмів, кінонарисів, які брали участь у міжнародних конкурсах та були відзначені дипломами.

У музеї зібрано зразки народного одягу з різних районів області: Великоберезнянський район представляє лемківське вбрання, Воловецький та Міжгірський – бойківське, Тячівський район – «волоське», а також сценічні костюми народного ансамблю пісні і танцю «Лісоруб» Рахівського району, ансамблю пісні і танцю «Плай» Воловецького району, угорський сценічний костюм Берегівського району. Рушники, скатертини, серветки, виконані в різноманітних техніках: перебірне ткацтво, вишивка хрестиком, гладдю, низинкою, «дзьобканням». Гуцульський петек (сердак), виконаний з унікального домотканого сукна у 30-х рр. ХХ ст., прикрашений різноманітними кольоровими шнурками та китицями. Тоді ж виготовлено і гуню з овечої вовни, яка знаходиться в експозиції музею. Такі зразки верхнього одягу носили в селі Буковець Воловецького району. Дерев’яні предмети домашнього вжитку – «пасковець», в якому гуцули святили паску, «баклаг» (1920 року виготовлення) – дерев’яна діжечка, де зберігали бринзу. Дерев’яна механічна куделя, виготовлена у 20-30 рр. ХХ ст. на токарному верстаті.

У збірці народних музичних інструментів Закарпаття є трембіта, на якій музикували у 80-х рр. минулого століття; цитра, виготовлена у 1987 р. невідомим майстром з Виноградівського району; сопілка; дримба; скрипка; цимбали з села Красне Тячівського району; бубон; бандура; кларнет; гармоніка австрійського виробництва 1880 року.

  • Народний етнографічний музей
  • Народний етнографічний музей
  • Народний етнографічний музей
  • Народний етнографічний музей
  • Народний етнографічний музей
  • Народний етнографічний музей
  • Народний етнографічний музей
  • Народний етнографічний музей

У музеї знаходиться збірка керамічних глечиків, довжанок, розписних тарілок з Іршавського, Хустського, Тячівського та Перечинського районів. Майстриня Антоніна Дурда з Іршавщини передала музею керамічні окарини у вигляді декоративних баранчиків та півників, Ольга Гал з міста Виноградів – керамічні тарілки та писанки, оздоблені ліпними орнаментами.

Свої роботи подарували професійні художники й аматори образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва: В. Вовчок, Е. Левадська, М. Березанич, А. Сакалош, Ф. Коложварі, М. Купарь, К. Ковган, Л. Губаль та інші.  Техніку лозоплетіння презентує Віра Вучкан – майстриня з села Іза Хустського району.

До експозиції писанок увійшли роботи таких майстрів писанкарства, як  С. Алмаші, К. Рибалко, Х. Герц, Н. Збоян, Т. Якоб, І. Йоно та ін. Вони  неодноразово представляли свої роботи на  виставках в Ужгороді та за кордоном. Це традиційні, авторські та новаторські писанки.

Slide Content
Slide Content
Slide Content
Close Menu