с. Бороняво Хустського району («Боронявська Шархань»)» – унікальний слов’янський звичай на Святвечір, за допомогою якого юнак демонстрував родині майбутньої нареченої свій намір одружитися.
За легендою «Шархань» – це добрий міфічний дракон, «вигулювати» якого мають право лише неодружені парубки. Майбутній наречений збирає друзів і разом з ними після святої вечері йде колядувати до оселі вподобаної дівчини.
Шарханя зображує дерев’яна конструкція (довжиною до 5м і вагою до 5 і більше кілограмів), яка складається зі з’єднаних між собою дощечок та голови змія). Хлопець, що керує Шарханем, розкриває змія та дістає аж до дівчини, що сидить за столом. Голова Дракона ніби кланяється дівчині, а його язики торкаються її обличчя. Такі знаки в селі означали, що незабаром цій родині варто чекати сватів. Шархань міг бути одноголовим чи триголовим. Він відкривав рота, куди мали класти гроші для колядників.
Такий звичай відомий також у Словаччині. Елемент «Різдвяна традиція «Шархань» с. Бороняво Хустського району («Боронявська Шархань»)» наразі побутує в цьому населеному пункті, проте потребує охорони та популяризації.
Ареал розповсюдження – с. Бороняво Хустського району. Звичай відомий також у Словаччині.
Сучасний стан елемента – Побутує, потребує термінової охорони.
