Ансамблеве музикування на дримбах зустрічається вкрай рідко. Різновид ансамблю на дримбах, організований за типом «троїстих музик», був зафіксований у 2000 році Маркуш Ольгою на території с. Вишково від уродженця с. Драгово – Майора Михайла Степановича.
Він був популярним серед молодих хлопців у першій половині ХХ століття. До складу ансамблю входило від 2-х до 4-х дримб різного строю («малі альти» строю «ля», «середні дримби» строю «мі» та «нейтрального фа» та «контра» або «бас» строю «ре»), також – пищалка (діатонічна сопілка строю «ре») та «глухий бубен» (дощечка по якій вдаряли по черзі пальцями та долонею руки).
Ансамбль супроводжував танці, спів, процесію, обрядові ситуації і через тихе звучання не мав заборони на час посту. Особливу увагу викликає гра ансамблю дримб до, так званого «сухого танцю» на вечорницях (під час посту), який утворював в’язанку популярних в цьому регіоні «увиванця», «тропотянки», «сіпаного» та різних варіантів танцювальних коломийок, але з обмеженням у рухах (з мінімальним переміщенням або на одному місці).
Усі ситуації, пов’язані з грою ансамблю на дримбах, організованих по типу троїстих музик, зафіксовані в документальному фільмі «А я собі дримбу куплю» (зробленому за кошти родини Новак), де М.Майор допоміг реставрувати традиції музикування минулого.
Елемент «Традиції ансамблевої гри на дримбах
с. Драгово Хустського району» наразі згасає, потребує термінової охорони і популяризації.
