Майстриня понад тридцять років займається ткацтвом. Вона майстер народної творчості України, член творчого об’єднання майстрів декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва «Берег».
Традиційне великоберезьке перебірно-човникове та мереживне ткацтво вирізняється з-поміж інших різновидів ткацтва Закарпаття своєю витонченістю, стриманістю та елегантністю, орнаментом з традиційним поєднанням кольорів.
Воно сформувалося, як традиційне ремесло, в якому поєдналися різні національні культури; угорська, австрійська, українська. Поєднання орнаменту та витканого мережива, прийоми ткання були запозичені з Відня у 80-х р.р ХІХ століття. Традиційними орнаментами прикрашали та донині прикрашають народний одяг; жіночі та чоловічі сорочки, блузки, спідниці, фартухи, предмети господарського та інтер’єрного призначення – рушники, подушки, серветки, скатерті, покривала, традиційні в угорців настінні гобелени із побажаннями тощо.
Його характеризує своєрідний орнамент, традиційне поєднання кольорів. Спочатку основним поєднанням кольорів був синій із чорним на білій, або не вибіленій сірій основі, також білим по білому, або сірому, а згодом, із початку ХХ століття, у зв’язку із доступом до кольорового прядива фабричного виробництва додався червоний із чорним на білій основі та білий по білому. З середини ХХ століття у великоберезькому ткацтві також зрідка застосовується багатоколірне поєднання, традиції запозичені у русинів-українців.
Комунальний заклад « Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради в рамках реалізації грантового проекту за підтримки Українського культурного фонду надає можливість ознайомитися з традицією великоберезького перебірно-човникового ткацтва.
Мета майстерні – відтворити та забезпечити просування традиції ткацтва, вивчити досвід та передати знання, поширити інформацію про це унікальне ремесло.
Менеджери проекту методисти КЗ «ООМЦК» ЗОР Олена Гайдук та Олеся Павлюк, керівник, модератор Ганна Дрогальчук.
Володимир Мишанич
