З казок у дитинстві починається пізнання світу кожного з нас. А чи задумуємося над тим, де і від кого народжуються казки? Для Івана Васильовича Хланти це питання вирішене раз і назавжди. Він записав і видав понад два десятки збірників із казками, що вийшли накладом у сотні тисяч примірників, багато разів перевидавалися. При цьому казки – лише одна з іпостасей у діяльності фольклориста. Бо ж збирає і видає різні види усної народної творчості майже шість десятиліть поспіль.
110 КНИГ ПОДАРУВАВ ХУСТСЬКОМУ МУЗЕЮ
Працюючи провідним методистом КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради, Іван Васильович часто зустрічається з читачами, розповідаючи їм про свої книги. Остання з виданих – «Золота гора Івана Хланти» – є знаковою, бо містить десятки статей, есе, спогадів сучасників про його життєвий і творчий шлях. Видана наприкінці 2023 року видавництвом «Патент», вона містить понад 800 сторінок, що викликає повагу і здивування. Адже прикладів такої плідної діяльності, аж до самозречення, знайти важко.
На 17 травня була запланована презентація книжки «Золота гора Івана Хланти». Цього разу відомий український фольклорист провів у місті Хуст аж дві зустрічі з читачами.
Першими з Іваном Васильовичем зустрілися читачі, а також працівники комунального закладу «Хустський краєзнавчий музей». У холі музейної установи директор Борис Прокопів розгорнув виставку, на якій було презентовано книги фольклориста. Загалом Іван Хланта подарував музеєві 110 власних книг.
На зустрічі почесного гостя привітав заступник Хустського міського голови Михайло Рівіс. Свої нові твори прочитав поет, член Закарпатської організації Національної спілки письменників України Василь Білич. Виступила зі своїм баченням літературного процесу на Хустщині, давши оцінку й внеску в нього Івана Хланти громадська активістка, педагог, авторка низки книг Христина Шкробинець.
Відтак розпочалася щира, відверта розмова, яку Іван Васильович повів із присутніми. Йшлося про навчання, початок трудової діяльності, особливості збирання фольклорних скарбів і труднощі на цьому шляху. Гість зазначив, що Хустщина, яка є і його малою батьківщиною, дала Закарпаттю й Україні десятки імен – літераторів, публіцистів, захисників державності. Це в давніші часи – будитель Василь Довгович і науковець, академік Антоній Годинка, в першій половині минулого століття – літератори Олександр Маркуш, Дмитро Вакаров, у сучасності – Юрій Шкробинець, Христина Керита, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Мирослав Дочинець. Тут жили й працювали борці за незалежність Карпатської України – президент Карпатської України Августин Волошин, Роман Шухевич, Дмитро Климпуш…
Розповідаючи про це, присутні в музеї відзначали величезний внесок у збиранні й фіксації казок, легенд, бувальщин, прислівʼїв, притч, загадок тощо, зроблений Іваном Хлантою за майже шістдесят років, які присвятив цій непростій справі.
Його особистий внесок на цій ниві вражає. Так, від жителя села Бороняво Юрія Баняса у 1982 році він записав 210 казок. Записував їх протягом шести тижнів. «Записував удень, а звідти через гору пішком ішов до Нанкова, а потім на автобусі доїжджав до рідного Копашнова.
За словами Івана Хланти, Юрій Баняс є абсолютним рекордсменом в Україні за кількістю казок, записаних від однієї людини. Всі понад 200 казок видані завдяки Іванові Васильовичу.
Записував фольклорист казки і від Петра Куртанича з Великого Березного, Юрія Соляка з села Ставне, Михайла Майора з селища Вишково (уродженця Драгова).
На сьогодні вже вийшли понад два десятки книг із казками. Серед них – «Казки Карпат» (виходили в 1989 і 1990 роках у видавництві «Карпати» накладом 250 тисяч примірників), «Правда і кривда» (у тому ж видавництві в 1981 році накладом 60 тисяч), «Соціально-побутові казки» (1992).
ВАЖЛИВО НЕ ЛИШЕ ЗАПИСАТИ ПІСНІ, АЛЕ Й ВИДАТИ
Окремо Іван Хланта зупинився на народних піснях. До слова, записувати коломийки почав із 14 років. Від талановитої Анни Опришко з села Голобутів Стрийського району Львівської області записав 540 пісень, які надрукував у збірнику «Пісня – то моє життя» (2013). У селі Оглядів Радехівського району, що теж на Львівщині, переніс на папір, а потім видав понад 600 пісень. Їх опубліковано у збірнику «Пісенна хвиля Оглядова» (2015).
До села Арданово Іршавського району Іван Хланта їздив з Ужгорода 15 разів, записуючи пісні від місцевих мешканців. Записав їх понад 600. Вони вийшли другом у збірнику «Ой видно село» (2003).
Понад 200 пісень вмістив збірник «Вчора була неділенька» (2001). Це – пісні з голосу одного співака Михайла Глюдзика, записані І. Хлантою в селі Худльово Ужгородського району.
Усі пісенні збірники Іван Хланта подає з нотами. Розшифровували мелодії Андрій Гайналій, Микола Попенко, Василь Кобаль, Тетяна Росул, а здійснювали компʼютерний набір нот Альберт Хазитарханов, Михайло Рибалко, Антон Копинець та інші.
Останніми роками вийшли кілька об’ємистих томів із записаними Іваном Хлантою піснями. Це – «Пісня над Дунаєм. Народні пісні русинів (українців) Сербії» (2014), «Пісні українців Банату (Румунія)» – в 2009-му, «Пісні українців Мараморощини (Румунія) – в 2022-му. А от пісенні скарби українців Кубані Іван Васильович почав збирати ще в 1995 році. І порівняно недавно, в 2021-му вийшов друком збірник «Пісні українців Кубані».
Тепер фольклорист готує до друку збірник «Пісні закарпатської Гуцульщини» та лемківські народні пісні. За його словами, дуже важливо не лише їх записати, але й видати. «Тоді вони не щезнуть, а залишаться для нащадків», – зазначив Іван Хланта.
У ПОДАРУНОК – 100 КНИЖОК
Хустській публічній бібліотеці, в якій 17 травня відбулася презентація книжки «Золота гора Івана Хланти», автор того самого дня подарував понад 100 своїх книг. Працівники закладів культури району, зібравшись у святково оформленому читальному залі, теж високо оцінили внесок Івана Васильовича у літературно-мистецьке життя Хустщини.
Модератор Іван Добош розповів про життєвий і творчий шлях Івана Хланти. Відтак слово взяв герой презентації особисто. У розповіді приділив увагу багатьом аспектам збиральницької роботи. Зокрема, зауважив, що роки «фольклорного» подвижництва дають йому право вважатися професіоналом у цій сфері. І висловив побажання, щоб цією справою займалися і записувачі «з народу», адже вкрай важливо зафіксувати все те з народного спадку, що зберігається в пам’яті носіїв фольклору. «З кожним роком тих, хто знає народні казки й легенди, залишається все менше. Почесна місія сучасників – зафіксувати все, що вони знають, і видати, щоб фольклорні скарби не були втрачені назавжди».
Зі словами вітання виступив місцевий громадський активіст Мирослав Любка. Підтримала естафету громадська діячка Христина Шкробинець, яка подарувала Іванові Хланті книгу про український літературний процес після другої світової війни за кордоном, у Чехословаччині…
Директорка Хустської публічної бібліотеки Ірина Печериця та завідувачка народним літературно-мистецьким музеєм села Копашново Світлана Стець вручили гостеві букети квітів. Пані Світлана отримала книжку «Золота гора Івана Хланти», яка збагатить очолювану нею музейну установу. До слова, в цьому музеї в селі Копашново, де Іван Васильович народився й виріс, зібрано понад 4 тисячі книг. Детально представлено історію літературного процесу Закарпаття.
Вірші зі збірників фольклору декламували учні Копашнівського закладу освіти. Солістка ансамблю естрадного та народного співу Стеблівського закладу культури Домініка Гарастей заспівала пісню «Я бажаю вам добра». Вона й завершила презентацію в бібліотеці.
На завершення Іван Васильович подякував за організацію презентації та активну популяризацію фольклорної спадщини директорці Хустської публічної бібліотеки Ірині Печериці та всім працівникам цієї книгозбірні.
Василь БЕДЗІР,
провідний методист інформаційно-редакційного сектору КЗ «Обласний організаційно0методичний центр культури» Закарпатської обласної ради, фото автора
