На базі Національного музею народної архітектури та побуту України, що в місцевості Пирогів у Києві, протягом двох днів, 7 та 8 вересня відбувався фестиваль «Жива культура – живий світ» та Всеукраїнський форум «Жива спадщина України». Організаційні заходи щодо участі громад та носіїв елементів НКС Закарпаття у фестивалі здійснив КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради за сприяння департаменту культури Закарпатської ОДА-ОВА.
Форум із міжнародним контекстом
Фестиваль відкрився подією, що мала міжнародний контекст, адже в ній узяли участь голова Бюро ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі, а також директор Департаменту антидискримінації Ради Європи (м. Страсбург) Галвард Горсет. У Всеукраїнському форумі «Жива спадщина України» також узяли участь міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький, перший заступник міністра Ростислав Карандеєв, голова комітету з Національної премії України ім. Т. Шевченка Євген Нищук, керівники профільних підрозділів більшості областей, відомі митці та експерти галузі.
На круглому столі форуму йшлося про реалізацію політики з охорони НКС, закцентовано на необхідності обміну досвідом, а також поширення знань про нематеріальну культуру та внесення їх у навчальні програми закладів освіти.
Закарпатську область на форумі представляли заступниця директора департаменту культури ОДА-ОВА Галина Ломпарт, провідний методист КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради Василь Бедзір, начальниця управління культури, молоді і спорту Хустської міської ради Ольга Шпірь. Взяли на озброєння думки й поради, що прозвучали в обговоренні за круглим столом.
Надалі події в Національному музеї перемістилися на відкритий майданчик. Займаючи площу кілька гектарів, він знаходиться поряд із відомим Співочим полем, відомим з фестивалів, що їх влаштовував співак Олег Скрипка.
Від самого ранку тут розташувалися, готуючи до показу свої експозиції, майстри з 17 областей України. Готові представити їхні наробки, а саме елементи нематеріальної культурної спадщини, які внесені до Національного реєстру елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Закарпатці в фестивальній канві
Тут радувало око все – вишиті рушники й картини, одяг старовинного покрою, кераміка та вироби з глини – куманці, глечики й тарелі, солом’яні брилі, різьба по дереву, ляльки-мотанки… Багато що довелося побачити вперше і це – незаперечне свідчення багатства нематеріальної культури українців, її багатовікових традицій.
Закарпатська делегація на фестивалі, представлена ізянами й ясінянцями, трудилася, як кажуть, у поті чола. Перші – старанно розставляючи на столи й полиці кількасот кошиків, та інші оригінальні вироби з лози, другі – готуючи смачний банош на окремому майданчику музею.
Про експозицію ізянців як таку, що втілила в собі неймовірну майстерність і живу традицію, високо відгукнулися у розмові з автором цих рядків генеральна директорка музею Оксана Повякель, а також заступниця генерального директора Ірина Батюк.
Такої ж думки були й гості фестивалю. Підходили, з цікавістю розглядали, а потім і купували кошики, підноси, хлібниці, абажури, скрині для одягу та інші вироби з лози.
Два дні поспіль ізяни, поряд із багатьма іншими учасниками фестивалю радували і, не приховуємо, дивували відвідувачів своїми виробами, умінням працювати з лозою. В їхній експозиції – також унікальні вироби з тієї збірки, яку готують для майбутнього музею лозоплетіння в Ізі. Про це, зокрема, повідала голова старостинського округу цього села Ольга Пасулька.
Завідувачка клубу цього села Віра Вучкан, яка проводить майстер-класи для молоді й переселенців, доповнила: «У нас важко знайти подвір’я, де б не плели кошики та інші речі, призначені для домашнього вжитку. Але є й ті, хто плете унікальні за складністю, за формами речі…».
Тим часом ясінянці робили свій гастрономічний внесок. Зготовлений ними банош гідно представляв закарпатську кухню у так званій харчовій локації. Тут кожен гість міг прийти і за «дякую» отримати порцію смачної гуцульської страви.
Разом із подякою – запрошення приїхати знову
Учасники фестивалю – представники ясінянської громади – староста села Чорна Тиса Анатолій Павлюк, директорка сільського будинку культури Василина Теміцька та завідувачка клубу села Кваси Фрозина Міщенко заспівали жартівливу гуцульську пісню. Отримали в нагороду хвилю аплодисментів глядачів.
Організатори фестивалю дякували закарпатцям за активну участь у фестивалі. Водночас майстри з Закарпаття отримали запрошення приїхати знову через рік. Ба більше, генеральна директорка Національного музею народної архітектури та побуту Оксана Повякель зазначила, що в планах цієї установи – налагодження постійних звязків із Ізою для представлення виробів із лози в постійній музейній експозиції.
Від’їзд із Музею в Пироговому – дещо сумний, але й обнадійливий. «Обіцяна керівницею можливість у майбутньому знову демонструвати гостям Національного музею майстерність наших народних майстрів дає надію приїхати сюди знов і знов, – прокоментувала Віра Вучкан. – Я на цьому фестивалі, вдруге, і сподіваюся, не востаннє».
Організована Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, приурочена до річниці Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини подія, що відбулася в Пироговому, продемонструвала важливість культурних традицій для збереження національної ідентичності. Засвідчила єдність українського народу в прагненні зберегти свої культурні надбання.
Василь Бедзір,
провідний методист інформаційно-редакційного сектору КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури Закарпатської обласної ради, фото автора
