Карантин і творчі здобутки

Поява видання – завжди радісна подія. Не був винятком і перший номер «Культурологічних джерел» за 2021 рік. А якщо зважити на те, що додалося трохи клопотів із тендером на видання журналу, – це взагалі бальзам на душу.

Квітень не пестив нас своїм теплом, а скоріше часто нагадував, що зима не за горами. І тому отримати в час буйноквіття свіжий номер журналу, на обкладинці якого красується різдвяний Шархань, було в унісон настроям погоди.

Чому саме Шархань? Та тому, що він є атрибутом найпопуляршішого обрядового дійства, яке традиційно відбувається взимку під час найвеличнішого свята – Різдва Христового. Для Закарпаття це характерно селу Бороняво, що на Хустщині. Недарма «Боронявський шархань» внесено до регіонального переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.  Це й стало пріоритетом першого номеру. Дизайн обкладинки Миколи Дем’яна.

Багата й різноманітна творча палітра журналу. Традиційно вісник нараховує 80 сторінок. До нього увійшли 34 матеріали 20 авторів, які подано у восьми рубриках: «Відлуння подій», «Актуально», «Творча майстерня», «Ювілеї», «Стане у пригоді», «Сторінками історії», «Постаті», «Пам’ять».

Зважаючи на пандемію і посилення карантинних вимог, пов’язаних із коронавірусною інфекцією, знову в першому кварталі постраждала фестивальна палітра і культурно-мистецькі заходи. Однак згаданий період був насичений ювілейними датами. На них і зроблено акцент. У журналі представлено статтю Івана Хланти про заслуженого працівника культури України Василя Габорця з нагоди 85-річчя, Гейзи Дьерке про народного художника України Володимира Микиту з нагоди 90-річчя, Володимира Мишанича про мисткиню Магдалину Пуглик-Белень з нагоди 70-річчя, Василя Шкірі про заслуженого працівника культури України Василя Густі з нагоди 70-річчя, а також Ніни Малишки про Закарпатський академічний обласний театр ляльк з нагоди 40-річчя.

Змістовна й рубрика «Постаті». Костянтин Куцов знайомить із громадським і культурноосвітнім діячем Семеном Петрашком, Михайло Фединишинець презентує дванадцять цікавих фактів із життя геніального художника Юрія Герца,  Віра Мадяр-Новак привідкрила завісу вшанування пам’яті Миколи Леонтовича, Володимир Мишанич ґрунтовно аналізує життя і творчість художника Антона Кашшая, Михайло Довганич ділиться думками про Лесю Українку в слові й музиці.

Творча робота з працівниками культури, журналістами і письменниками Іршавщини завжди увінчувалася багатим букетом різнопланових матеріалів. Зважаючи на децентралізацію, Іршавський район перестав існувати як адміністративна одиниця, а територіальні громади, що утворилися, увійшли до складу Хустського району. Але ми ще довго звикатимемо до такого нового перерозподілу. Про директора будинку культури «Шахтар» села Ільниця Наталію Варваринець, співачку Віталіну Кізляк та автора поетичних збірок Марію Звонар із села Осій  розповідає Василь Шкіря, про учасників зразкового аматорського фольклорного ансамблю «Кирниченька» та директора Приборжавської школи мистецтв Наталію Менчук – Іван Кополовець.

Трьома матеріалами представлена у журналі й Тячівщина. Досвідчена журналістка Ганна Макаренко поспілкувалася з начальником відділу культури Тячівської райдержадміністрації Василем Гудаком. Що з цього вийшло читайте в інтерв’ю « Культурна галузь змінює формат. Усе складно». А Лідія Білак запропонувала читачам дві статті про творчих особистостей. Іван Сойма з Дубового, незважаючи на свої 89 років, «з великим натхненням трудиться над створенням вертепів, складає коломийки та грає на сопілці». А художниця Юлія Санчела-Марційчук родом із села Калини успішно працює у Дубівському опорному закладі загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів, допомагає юним талантам проявити свої здібності. Крім цього, майже десять років займається улюбленою справою – малює портрети людей на замовлення. «Її роботи вражають реалістичністю і довершеністю», – резюмує Лідія Білак.

У статті «П’ятнадцятикнижжя Івана Хланти» Марія Жабляк проаналізувала 15 найвагоміших книжок із творчого доробку вченого. Кожна з них є відкриттям інтелектуально-мистецьких обширів автора.

Усім, хто цікавиться історією театрального мистецтва Закарпаття», стане у пригоді стаття заслуженого працівника культури України Олега Зайцева «Театрально-декораційне мистецтво Закарпатського українського музично-драматичного театру (1946–1960 роки).

Іван Хланта акцентував увагу на двох особистостях. Алла Петрішак не лише сумлінний директор Ужгородської міської бібліотеки для дітей, а й талановитий носій народнопоетичної творчості, від якої записано і представлено у журналі декілька повір’їв у рубриці «Творча майстерня». Про Олену Сливку-Басараб мова йде у рубриці «Пам’ять». Вона не лише зберегла у своїй пам’яті велику кількість духовних цінностей, але й записала їх та видала невеличкою книжкою, щоб зберегти для нащадків.

У рубриці «Відлуння подій» описано декілька культурно-мистецьких акцій, названо лауреатів обласних премій у галузі літератури і мистецтва за 2020 рік, а також переможців ІІІ туру Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Об’єднаймося ж, брати мої!», Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні «Красне поле», онлайн-проєкту «Поетична квітка України», присвяченого 150-річчю від дня народження Лесі Українки.

Ось так працюємо і творимо в умовах карантину.

З електронною версією журналу можна ознайомитися за цим посиланням.

Марина Офіцинська,
завідувач інформаційно-редакційного сектору
КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради