31 жовтня в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Ф. Потушняка відбудеться презентація книжки «Казки Закарпаття в записах Івана Хланти», яку підготував провідний методист відділу народної творчості та аматорського мистецтва КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради, заслужений діяч мистецтв України Іван Хланта.
Початок о 16.00 год.
Книжка побачила світ у видавництві «Патент» на початку 2024 року. До збірника увійшли казки, записані від десятьох талановитих оповідачів із Тячівщини, Хустщини, Берегівщини, Ужгородщини та міста Ужгород.
Найбільше казок (19 текстів) подано від Юрія Баняса (1932–1984). Народився і прожив своє життя талановитий оповідач у присілку Кіреші села Боронява Хустського району. Від нього вдалося зафіксувати 205 текстів казок різних жанрових різновидів. Окремим збірником понад 100 казок Юрія Баняса побачили світ у 2016 році у збірнику «Казки та легенди з-під Хустського замку».
Петро Куртанич (1927–2015) із села Смерекова представлений у збірнику 13-ма текстами. У своїх казках він виступає насамперед оригінальним оповідачем-імпровізатором. Він не тільки використовує окремі казкові елементи й мотиви, відомі з народних казок, а й органічно розвиває народнопоетичні образи і навіть наповнює їх якісно новим змістом. Опубліковані нижче тексти казок, записані в 1994 році, вчать дітей бути працьовитими, чемними й уважними до інших, любити рідний край та оберігати природу.
У пропонованому збірнику вміщено 12 казок Юрія Соляка (1930–кінець ХХ) із села Ставне. У 1981–1982 роках у рідному селі записано від нього понад 30 казок, найбільше героїко-фантастичних, а також бувальщини, анекдоти, перекази. Один текст казок про тварин опубліковано у збірнику «Казки Карпат» (1989). Інші подано у виданні «Казки та легенди з витоків Ужа» (2023).
Не можна було обійти ще одного казкаря – Івана Каганця із с. Лубня. Хоча він представлений лише однією казкою, але вона дає яскраве уявлення про його манеру оповіді.
До збірника також подано казки, записані від Христини Роман, Марії Андришин, Марії Алексанич, Михайла Майора, Дмитра Юрика, Івана Каплара та ін.
Тексти подаються за нормами сучасного правопису, максимально зберігаючи діалектну лексику. Малозрозумілі слова пояснюються в словничку.
Кожна казка супроводжується приміткою, де вказано, хто записав, коли і від кого, а також джерело публікації.
Окремим збірником ці фольклорні матеріали друкуються вперше і, безумовно, прислужаться до ще глибшого пізнання нашого краю, перлин його народнопоетичної творчості.
Марина Офіцинська,
завідувач відділу інноваційних програм та культурно-мистецьких проєктів КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради
