У неділю, 6 жовтня Ужгород вітав гостей і учасників культурно-мистецького проєкту «Жива спадщина». КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради разом із Закарпатським музеєм народної архітектури та побуту проводить його третій рік поспіль. До проєкту долучилися громади, на теренах яких зареєстровані елементи нематеріальної культурної спадщини, внесені до Національного й обласного переліків, а також ті, котрі готуються до такого кроку. Цей день зафіксував стан збереження традиційної культури закарпатців.
ГОЛОС ТРЕМБІТИ Й ВШАНУВАННЯ ГЕРОЇВ
Навіть небо цього дня розщедрилося, порадувавши, попри несприятливі прогнози, теплою бездощовою погодою. Святково оформлений імпровізований концертний майданчик, розміщений біля садиби «Корчма», в передобідній час оточили тісні ряди глядачів. Це і гості Ужгорода, і туристи, і самі ужгородці, які на прикладах минулих двох років знають, що їх чекають незабутні враження від дійства, яке розгортатиметься у них на очах.
Розпочинаючи програму, ведуча Тетяна Волошин розповідала: «Культурно-мистецький проєкт «Жива спадщина» народився у 2022-му, в рік повномасштабного вторгнення росії на нашу землю. Боротьба за Україну, її незалежність та суверенітет триває й досі. Триває вона і за ідентичність українців, яку прагне зруйнувати ворог. Тому варто пам’ятати, що поки існує українська культура – існує Україна».
Ведуча запропонувала згадати всіх тих, хто ціною власного життя подарував нам майбутнє, і вшанувати хвилиною мовчання полеглих захисників України. Ведуча нагадала, що під час проєкту всі гості можуть долучитися до збирання коштів, які будуть передані 128-й окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді.
З привітаннями до присутніх звернулися директор департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації – обласної військової адміністрації, заслужений артист України Євген Тищук, в.о. директора КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради, заслужена працівниця культури України Ганна Дрогальчук, директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту Василь Коцан, а також голова Закарпатської обласної профспілкової організації працівників культури, заслужена працівниця культури України Наталія Товтин.
Про початок концертної програми сповістили звуки трембіти, в яку загув учасник народного аматорського оркестру гуцульських інструментів будинку культури села Кваси Ясінянської селищної ради. Надовго заволодів увагою глядачів народний аматорський ансамбль пісні і танцю “Лісоруб” Великобичківського будинку культури, очолюваний заслуженим працівником культури України Володимиром Шепетою. Колектив виконав низку інструментальних композицій, гуцульські пісні в супроводі оркестру.
Відтак увагу глядачів перехопив народний аматорський фольклорний ансамбль «Іршава» Іршавського міського будинку культури (керівник – заслужена працівниця культури України Надія Гудь).
А от народний аматорський фольклорно-етнографічний ансамбль «Лемківчанка» будинку культури села Зарічово – філії Центру культури і дозвілля Перечинської міської ради (керівниця Любов Деяк) запропонував подивитися обряд вінкоплетіння. Давня весільна традиція цього села внесена до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини (НКС).
ПРИВЕЗЛИ І БРИНДЗЮ, І СЛИВОВИЙ ЛЕКВАР
…У той самий час поза сценою свої уміння демонстрували носії елементів, внесених до Національного переліку. Зокрема, традиції приготування гуцульської бриндзі та «Свята міри» демонстрували гості з Ясінянської територіальної громади. Приїхали до Ужгорода разом зі старостою села Чорна Тиса цієї громади Анатолієм Павлюком. У «делегації» добре знайомі за численними фестивалями обличчя – директорок будинків культури сіл Чорна Тиса та Кваси Василини Теміцької і Фрозіни Шевчук.
Культурну спадщину у вигляді елементів, внесених до Національного переліку, демонстрували на святі носії традицій із сіл Геча, що в складі Берегівської, та Іза, що в складі Хустської громад. Їхні представники демонстрували «Сливовий леквар» й «Ізянське лозоплетіння».
В одному місці відвідувачі могли оцінити смак солодкого варива зі слив, яке приготували й привезли з собою гечанські ґаздині на чолі зі старостою села Андрієм Мештером.
В іншому – помилуватися неймовірною майстерністю виробів із лози. Традиції ізянців разом із начальницею управління культури, молоді та спорту Хустської міської ради Ольгою Шпірь демонстрували староста Ізи Ольга Пасулька й директорка сільського будинку культури Віра Вучкан.
ДЕМОНСТРУВАЛИ ТРАДИЦІЇ, ЩО В ОБЛАСНОМУ ПЕРЕЛІКУ НКС
На свято приїхали й носії нематеріальної культурної спадщини, які зареєстрували елементи до обласного переліку НКС. Гості з села Черна, що входить до Королівської громади Берегівського району, пропонували всім охочим скуштувати смак чернянської начанки.
Аматори культури з села Хижа цієї ж громади продемонстрували яскраві епізоди весілля в програмі «Хижанська свальба» – елемента з обласного переліку НКС. Керівниця народного аматорського фольклорного ансамблю «Хижанські візерунки» сільського будинку культури Ірина Турцанаш змогла передати неповторність цього обряду.
І знову-ж-таки чернянці порадували шанувальників декоративно-прикладного мистецтва. Вони показали вишукані зразки елемента, зареєстрованого в обласному переліку НКС, «Художньо-перебірливе ткацтво».
Ще дві громади презентували елементи з цього ж переліку. Зокрема, Керецьківська ознайомлювала з «Лисичівським ковальством», а Великобичківська – з «Бичківським медяником». Багато говорить той факт, що учасників із Керецьок і Великого Бичкова очолювали керівники цих громад Михайло Мушка та Олег Бурса.
…ХОЧУТЬ ПОТРАПИТИ ДО ОБЛАСНОГО ПЕРЕЛІКУ НКС
Цього разу до Ужгорода приїхали й представники громад, які у найближчий час ініціюватимуть внесення своїх елементів НКС до обласного переліку. Зокрема, гості з Великого Бичкова планують зробити це стосовно традиційної місцевої страви – голубців. Раніше в цьому селищі що два роки проводили фестиваль «Бичківські голубці», і зрозуміло, що їх готують особливо смачними. З різними начинками, розміром з мізинець…
Так само ґаздині, носії елементів НКС Тетяна Тотар, Ірина Росоха та Марта Ігнатишин з Королівської громади, яку очолює і разом із її представниками прибув до Ужгорода голова Антон Чейпеш, пригощали «Волоськими голубцями». Про особливості приготування цієї страви з готовністю розповідав на «Живій спадщині» постійний учасник цього культурно-мистецького проєкту Василь Івашко. «До 1960 року рис на Закарпатті не використовували, а лише кукурудзяне борошно, пшоно чи інші сипучі продукти. В нас, у Черній, до начинки голубців додавали волоські горіхи, звідки й пішла ця назва».
Цікавою є й історія іншого продукту, який чернянці планують зареєструвати в обласному переліку НКС – «Хліб, збагачений кремнієм». «На теренах села є поклади глини, збагаченої кремнієм. Споконвіків у хліб, який тут готують, додавали крихітку цього природного мінералу. Не знаючи, що в ХХІ столітті кристали з цього мінералу складатимуть основу сучасної комп’ютерної техніки, його додавали в тісто під час приготування хліба. Відтак ми маємо такий хліб, який можна назвати цілющим. Бо в цьому переконує столітня практика його споживання», – додав Василь Івашко.
При цьому завідувач музей-майстерні ткацтва, що при Чернянському будинку культури, Василь Івашко висловив здивування з того, що цінними елементами культури, представленими на «Живій спадщині», не зацікавилися дослідники, науковці й практики з освітніх закладів, а також кафе та ресторанів. «Є цінний досвід, накопичений нашими попередниками, і дивно, що ніхто з тих, хто розвиває сучасну науку й практику, не прийшов і не поцікавився рецептурою страв. Можливо, запропонували б і практичне втілення деяких речей у виробництво».
ТИМ ЧАСОМ НА СЦЕНІ…
На майданчику зі сценою перед глядачами продовжували виступати учасники концертної програми. Це і народний аматорський фольклорний колектив «Лисичанка» (керівник Надія Пупена) будинку культури села Лисичово Керецьківської сільської та аматорський фольклорний колектив «Нанківчанка» (Мирослава Попович) будинку культури села Нанково Хустської міської ради. Їхню естафету перейняли найменші учасники – фольклорний ансамбль «Верховиночка» Довжанської школи мистецтв (керівник Тетяна Косик).
Неймовірний інтерес у гостей свята, особливо серед жителів із інших регіонів України – внутрішньо переміщених осіб – викликали виступи колективів, що представляли національні спільноти Закарпаття. Ними були хореографічний колектив Бенянського будинку культури – філії Центру культури та дозвілля Берегівської міської ради. Багато років поспіль з юними танцівниками займається, вкладаючи всю любов і сили, Єлизавета Голожай).
Те ж саме можна стверджувати щодо Ольги Бобак, керівниці народного аматорського вокального ансамблю «Руменок» будинку культури селища Середнє. У виконанні цього колективу глядачі побачили дійство винобрання. Учасниці колективу виконали низку словацьких пісень і танців.
Румунські народні традиції в танцях продемонстрував хореографічний колектив «Апшіца» Нижньоапшанської школи мистецтв Солотвинської селищної ради (керівниця Марія Лаврюк).
А завершальний акорд у сценічному дійстві зробив народний аматорський оркестр гуцульських інструментів будинку культури села Кваси Ясінянської селищної ради. Керівниця Фрозіна Шевчук разом із оркестрантами допомогла відчути всю красу гуцульських мелодій.
Дійство в рамках культурно-мистецького проєкту «Жива спадщина» надовго залишиться в пам’яті всіх, хто прийшов цього дня до Закарпатського музею народної архітектури та побуту. Воно дозволило наяву відчути глибину й красу тієї спадщини в культурі, яку ми успадкували від минулих поколінь. Гості змогли насолодитися традиційною музикою й танцями, посмакувати закарпатськими стравами та напоями, спробувати свої сили у майстер-класах і придбати унікальні вироби ручної роботи.
Всі, з ким довелося розмовляти, висловлювали побажання знову зустрітися в цьому проєкті через рік.
Василь Бедзір,
провідний методист інформаційно-редакційного сектору КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради, фото автора і Марини Офіцинської
