9 грудня, на площі Театральній в Ужгороді відбулася презентація закарпатської вишивки на Рушнику єднання.
Директорка департаменту культури та туризму Тернопільської ОВА Світлана Байталюк зазначила: «Проєкт «Сьогоднішея акція – це історія тривалістю 13 років. Цвіт вишиванки» започаткували ще у 2013 році в межах чергового однойменного фестивалю в Тернопільській області. Загалом це була спільна ініціатива керівництва Всесвітньої української координаційної ради, благодійного фонду «Цвіт вишиванки» (голова Євген Філь) та громадської організації Ліги підприємців «Українська справа» (голова Михайло Ратушняк). Вишивальницями було створено емблему, яка знаходяться у центрі рушника. Від неї по обидва боки буде вишито по 26 орнаментів З одного боку 24 області України, місто Київ та АР Крим з іншого орнаменти 26 країн із найбільшим зосередженням української діаспори.
З моменту запуску проєкту рушник єднання вже побував у 13 областях України, у Києві, АР Крим (зважаючи на ситуацію, яка зараз у Криму, вишито лише елемент. За сприятливих умов його буде завершено) та в 9 країнах світу, де є найбільші діаспори українців. Рушник мандрує. Цьогоріч пройшов 4 області, Закарпаття – п’яте. Він цікавий та колоритний. Орнаменти вірізняються один від одного і є оберегом кожної області».
Директор департаменту культури Закарпатської ОВА, заслужений артист України Євген Тищук відзначив актуальність проєкту, адже ворог намагається знищити українське мистецтво та культуру, які мають тисячолітню історію. «Саме вишивка – це є генетичний код нашої нації, тому презентація цього коду на весь світ є дуже прекрасним задумом», – прокоментував Євген Тищук.
За кордоном орнаменти обирають з особистих колекцій відомих історичних постатей, які тривалий час перебували або народилися в тій країні. Зокрема, Німеччина повторила узор з вишиванки Ярослава Стецька, Італія – Йосипа Сліпого, Австрія відобразила один з орнаментів з великої колекції вишиванок нащадка династії Габсбургів, послідовника січових стрільців Василя Вишиваного.
Рушник єднання вишивають на полотні довжиною 12,5 м, його висота – 65 см, також зазначають назву області чи країни.
Естафету вишивання Закарпаття перейняло від Буковини. 26 липня директор Буковинського центру культури і мистецтва, голова Чернівецького обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк на брифінгу в Ужгороді передав рушник майстрині, методистці Центру культури Олені Ваш.
В.о. директора КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради, заслужена працівниця культури України Ганна Дрогальчук зазначила: «Близько двох тижнів майстрині Закарпаття на базі Обласного організаційно-методичного центру культури вишивали на рушнику орнамент, характерний саме для нашого регіону. В орнаменті відобразили всю колористику, притаманну мультинаціональному Закарпаттю.
Фахівці з Закарпатського музею народної архітектури та побуту, Закарпатського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, а також Закарпатської академії мистецтв долучилися до розробки та реалізації ідеї. Вибір був не легкий, адже кожен район полікультурного Закарпаття має свої вишивальні традиції, що виділяють його з-поміж інших. Після жвавих дискусій серед зразків із фондової збірки Закарпатського музею народної архітектури та побуту відібрали рушник із Іршавщини. За структурою композиції, поєднанням основних та допоміжних мотивів, підбором кольорової гами його орнамент є автентичним, поширеним на більшості території краю і має свою особливу, впізнавану символіку. Також був розроблений шрифт для вишивання назви нашої області. Вишивали роботу голова Закарпатського обласного осередку НС МНМУ, заслужена майстриня народної творчості України Людмила Губаль, провідна методистка КЗ «ООМЦК» ЗОР Олена Ваш і відома ужгородська майстриня-вишивальниця Ганна Гайдук.
«Складність роботи полягала в тому, – розповіла Людмила Губаль, – що орнамент має 10 кольорів. Тому постійно треба переходити з кольору в колір. Домінує в орнаменті знак зірки, який трактується як знак Перемоги. Це дуже символічно. Адже зараз наші мужні захисники боронять кордони України від російського агресора, відстоюючи незалежність і територіальну цілісність. Віримо в цей символічний знак і разом наближаємо Перемогу».
Марина Офіцинська,
завідувач відділу інноваційний програм та культурно-мистецьких проєктів
