Непрості умови, в яких нині перебуває армія працівників сфери культури, змушує їх перебудовувати свою діяльність, знаходити нові точки опори, щоб розвиватися й рухатися далі. Саме про це на загал ішлося під час обласного семінару-практикуму «Соціокультурна діяльність закладів культури: теоретичні та практичні аспекти в умовах сьогодення», який відбувся 23 квітня 2024 року на базі КЗВО «Академія культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради.
Організаторами виступили департамент культури Закарпатської ОДА-ОВА, КЗВО «Академія культури і мистецтв» ЗОР та КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР. Загалом до роботи семінару-практикуму долучилися сімдесят учасників – керівники відділів культури територіальних громад й директори закладів культури клубного типу.
З вітальним словом до учасників звернулися ректор Академії культури і мистецтв, доктор педагогічних наук, професор кафедри мистецьких дисциплін, заслужений працівник культури України Наталія Шетеля, а також заступник директора департаменту культури Закарпатської ОДА-ОВА Галина Ломпарт.
З аналізом стану справ у галузі, оцінками перспектив і векторів її розвитку виступили науковці КЗВО «Академія культури і мистецтв», керівники відділів, що діють у територіальних громадах, а також окремих закладів культури області.
З аналізом діяльності закладів культури клубного типу виступила в.о. директора КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради Ганна Дрогальчук. Її виступ узагальнив діяльність закладів культури за роки, що минули від часу завершення децентралізації на Закарпатті.
Серед основних тез свого виступу керівниця Центру культури назвала: здобутки і втрати в роботі закладів культури клубного типу під час воєнного стану, а також зміна пріоритетів у діяльності.
Оцінюючи співвідношення здобутків і втрат, зазначила: «Ми освоїли нові інформаційні технології (платформи ZOOM, MEET, CANVA, різноманітні веб-додатки), навчилися працювати в режимі онлайн (багато заходів проводили дистанційно); на перші місця вивели волонтерство і благодійництво; у роботі закладів культури на чільні місця вийшли робота з внутрішньо переміщеними особами, турботи про ментальне здоров’я (з цією метою провели велику кількість майстер-класів для дітей і дорослих).
Розвиваючи означені вище тези, Ганна Дрогальчук наголосила на відмові від великих форм роботи, масових розважальних заходів, на зміну яким прийшли виступи перед кількісно обмеженою аудиторією, збирання коштів для потреб ЗСУ під час концертних програм у торгових центрах, невеликих концертних залах тощо. Благодійництво і волонтерство стали наріжними формами роботи клубних працівників, установ культури загалом, завдяки чому зібрано десятки, сотні тисяч гривень.
Від кінця 2020-го і впродовж 2021-го років, коли на Закарпатті здійснено масштабну децентралізацію, на сьогодні з мапи області щезли 20 клубних закладів. Як правило, припинили своє існування без погодження з Міністерством культури. Це – безумовна втрата, адже заклади культури клубного типу дуже часто – єдині, які надають соціокультурні послуги на селі. Без них життя є збідненим і нецікавим.
Як величезну втрату Ганна Дрогальчук розцінила те, що перестали існувати 65 аматорських колективів зі званням «народний» і «зразковий». Серед них є такі провідні, як «Цімборики», «Сонечко», «Ружа», «Словенка», «Розмарінг». Важко пояснити втрату відомих далеко за межами області ансамблів пісні і танцю «Дружба» та «Плай». Перестав існувати навіть народний аматорський театральний колектив імені Всеволода Майданного, який проіснував у Хусті понад 60 років.
«До централізації в нас діяли лише клуби й будинки культури, а після її проведення з’явилися центри культури й дозвілля. Маємо також організаційно-методичний центр культури в Тячеві, Палац культури і мистецтв у Мукачеві, креативно-мистецький комплекс «Вілет» у селі Кам’яниця на Ужгородщині, а також Народний дім у Чорній Тисі на Рахівщині», – акцентувала Ганна Дрогальчук.
Окремо керівниця Центру культури зупинилася на оплаті праці в галузі культури. Зазначила, що далеко не в усіх громадах належно оцінюють трудовий внесок працівників цієї галузі: їхні зарплати в багатьох випадках є невиправдано низькими. Це, зрештою, відбивається й на небажанні молоді йти працювати в заклади культури. Станом на кінець 2023 року в закладах культури клубного типу працювала 701 особа. З них лише 128 осіб віком до 35-и років. Серед основних проблем – і відсутність приміщень для низки закладів культури, що відбивається й на якості їхньої роботи.
Ганна Дрогальчук висловила подяку працівникам культури Перечинської громади, які під час війни започаткували й нині продовжують благодійний проєкт «Магія голосу». Кожних вихідних вони збираються разом і йдуть до людей, збираючи кошти для потреб Збройних сил України.
Окремо керівниця Центру культури зупинилася на формах роботи, які діють в очолюваному нею державному закладі. Це і майстер-класи з живопису, різьби по дереву, виготовлення ляльок-мотанок тощо для осіб із обмеженими потребами. Заклад є також організатором акції зі збереження елементів нематеріальної культурної спадщини Закарпаття, що проводиться в час війни під назвою «Жива спадщина». Поряд із цим, невеликий за чисельністю колектив Центру культури продовжує виконувати покладені на нього основні функції, надаючи методичну допомогу та координуючи діяльність закладів культури клубного типу в територіальних громадах, патронуючи діяльність музичних і мистецьких шкіл, сприяючи зростанню майстерності аматорських колективів області.
Про завдання, що є нагальними для галузі на нинішньому етапі, а також про шляхи їх вирішення йшлося у інших виступах учасників семінару-практикуму. Їхні думки й пропозиції, втілені в життя, сприятимуть удосконаленню всієї роботи культури Закарпаття.
Василь Бедзір,
провідний методист інформаційно-редакційного сектору КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради
