Сергій Глущук представив нову виставку живопису «Життя – це театр»

  • Категорія запису:Новини
Третього грудня 2021 року працівники КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради Володимир Мишанич, Костянтин Ковган та Марина Офіцинська взяли участь у відкритті виставки «Життя – це театр» ужгородського художника Сергія Глущука, яка експонується у Закарпатському музеї народної архітектури та побуту.

Ужгородський митець Сергій Глущук завжди у творчому пошуку. Його доробок можна чітко розділити на кілька періодів. Він захоплюється філософією, історією і міфологією українців, релігією і культурою, що знаходить своє матеріальне втілення в його роботах. Кожна його виставка об’єднана як ідейно, так і тематично. Через свою систему образотворення, що притаманна, гадаю, тільки йому, автор намагається поділитися з нами своїми думками, розкрити свій світогляд, змусити глядача задуматись. Його картини нерідко збурюють глядачів, викликають протиріччя, які стосуються як емоції, так і думок та судження. Іноді цілком полярні. Хтось захоплюється його професіоналізмом та майстерністю реставратора і копіювальника, а комусь його роботи здаються простими й примітивними, без творчого лету. Але, незважаючи на це, він художник неординарний, має своїх палких шанувальників, які купують його полотна, вшановують його не словом, а гривнею.

У виставковому залі Закарпатського музею народної архітектури та побуту 3 грудня 2021 року відкрилася його чергова тематична виставка «Життя – це театр». Назва цілком вмотивована, адже зрілий майстер має багатий життєвий досвід і відчуває потребу поділитися з нами своїми думками, ідеями, світобаченням. На думку Сергія Глущука, який відсторонено спостерігає за тим, що з нами  відбувається, ми живемо нині у світі, в якому невідомі-відомі ляльководи, намагаються нав’язати нам якусь певну роль у суспільстві, створити умови для повного тотального контролю над кожною людиною. Життя нині – справжній театр абсурду. Воно позбавлене всякого змісту. Вважає, що йде боротьба не на життя, а на смерть між силами зла й добра. Поки що, на жаль, зло перемагає, бо їм вдалося роз’єднати людей світу, посіяти між ними страх, розбрат, недовіру… Землю оповила  велика Темрява… Сили зла торжествують.

Але не далекий той час, коли Добро візьме верх. Художник свято і щиро в це вірить. Своїм мистецтвом, новими творами,робить все, аби ця мить наступила якомога швидше.

Сенс свого життя та творче натхнення митець знайшов у коханні, невтомній праці, що приносить йому, за його словами, справжню радість і задоволення. Нині він знову закоханий, що дає йому наснагу творити. Його творчий доробок вражає. Це сотні й сотні полотен.

Відвідувачі мали щасливу нагоду ознайомитися з роботами, створеними протягом кількох «карантинно-ковідних» років. До експозиції ввійдуть кількадесят нових полотен. У переважній більшості – це  тематичні картини, портрети, твори на побутову тематику тощо. Частина з них написані в абсурдному ключі, для кращого розкриття теми. Роботи майстра сприймаються легко й нерідко, на перший погляд, мають нехитрий дещо ілюстративний характер. Але, це не зовсім так. Автор ніби стверджує – життя прекрасне, як світ, що нас оточує, і в ньому є все необхідне для щастя людини. Він закликає нас не ускладнювати його, а жити в любові, коханні, гармонії із собою і Всесвітом, незважаючи на весь цей абсурд, що відбувається довкола нас.

При  всій реалістичності відтворення образів в них немає холодності фото реалізму, вони позбавлені й поверхової стилізації. Автор досягає цього особливими живописними прийомами. Активну роль він надає повітряній перспективі, що створює відчуття глибини простору.

Київський мистецтвознавець Інна Пархоменко у передмові до його каталогу, характеризуючи творчість, пише: «Митець розраховує на інтелектуального співрозмовника, який вміє читати дещо поверх того, що зображено. Він розраховує на потенційну радість співпраці глядача. Сергій Глущук уникає у своїй творчості штампів, стандартного мислення. Проте теми не надумані з метою вразити глядача своєю оригінальністю. Кожен твір митця народжений особливо схвильованим станом душі творця, яка перетворює хаос на гармонію».

Володимир МИШАНИЧ,
провідний методист КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР