Третього лютого 2019 року на 86 році життя перестало битися серце ветерана культосвітньої роботи Василя Федоровича Сможаника. Понад 15 років він працював у Закарпатському обласному центрі народної творчості. Обіймав посаду директора (з червня 2001 до лютого 2003 року), але більше трудився на посаді заступника директора.
Прощання відбудеться 07 лютого о 14.00 год. в поминальному будинку на Кальварії в Ужгороді.
Народився 29 червня 1933 року в місті Берегово на Закарпатті. Дитячі та юнацькі роки провів у гірському селі Лисичово на Іршавщині. Закінчив Хустське культосвітнє училище (1958), історичний факультет Ужгородського державного університету (1966). Служив у армії (1952–1955). Працював на Берегівському меблевому комбінаті, потім ― у профтехучилищі сільгосптехніки. З липня 1958 р. ― завідувач пересувного фонду Виноградівської районної бібліотеки для дорослих, згодом директор Виноградівського районного будинку культури. У квітні 1959 р. його переведено до Ужгорода на посаду методиста обласної бібліотеки для дорослих.
У 1963 р. Василя Федоровича призначено старшим інспектором обласного управління культури, з 1966 р. тривалий час займав посаду заступника начальника цього ж управління. З 1972 до 1985 р. ― директор Закарпатського обласного краєзнавчого музею. Під його керівництвом та за активної фінансової допомоги облвиконкому розгорнуто реставрацію Ужгородського замку, створено відділ народного музичного мистецтва, який очолив відомий музикант Віктор Шостак. У ньому представлено рідкісні й унікальні музичні інструменти Закарпаття. З 1985 р. — заступник директора обласного об’єднання музичних ансамблів. З січня 1992 р. ― заступник директора Закарпатського обласного центру народної творчості. З червня 2001 р. до лютого 2003 р. ― директор установи. З лютого 2003 р. до лютого 2008 р. ― заступник директора.
Співавтор книг «Розвиток аматорського мистецтва Закарпаття» (2008), «І проросли зерна духовності…: Нариси з історії та сьогодення культури Іршавського району Закарпатської області» (2010).
Із 1999 до 2001 р. був головою міської організації крайового товариства «Просвіта», до десяти років виконував обов’язки заступника голови обласного крайового товариства «Просвіта».
Член Національної спілки журналістів України з 2000 р. Нагороджений ювілейною медаллю «За доблестный труд» (1970), значком «За отличную работу» (1973), медаллю «Ветеран труда» (1984), Почесною грамотою Закарпатської облдержадміністрації (2000) та Почесною грамотою і нагрудним знаком Закарпатської обласної Ради (2003), значком-медаллю «Почесна відзнака за багаторічну плідну працю в галузі культури» (2003).
Василь Федорович мав прекрасну рису характеру. На будь-якій посаді швидко і зовні легко входив у справу, налагоджував добрі стосунки з колегами. Перш ніж вимагати роботу, сам старався в усьому бути зразком. Він був досвідченим працівником культури, добрим порадником, наставником, сумлінним майстром своєї справи. Він певною мірою відчував свою відповідальність перед сучасним та майбутнім поколінням і в міру своїх сил і можливостей працював не покладаючи рук.
Колектив Обласного організаційно-методичного центру культури висловлює щирі співчуття рідним та близьким. Нехай земля Василеві Сможанику буде пухом, а світла пам’ять про нього назавжди залишиться в наших серцях.
