«Лемківська ватра» палатиме у Зарічові на Перечинщині

15 вересня 2019 р. у с. Ворочово Перечинського району відбудеться обласний фестиваль лемківської культури «Лемківська ватра». Запрошуємо колективи аматорського мистецтва, в репертуарі яких є лемківські пісні. Програми виступів та кількість учасників просимо надсилати на електронну адресу: oomckuzh@gmail.com  до 10 вересня.

Першу лемківську ватру на Закарпатті запалили у вересні 2010 року в урочищі Термачув (с. Забрідь) Великоберезнянського району. Потім чотири роки поспіль обласний фестиваль лемківського народного мистецтва проводився у селі Кострино Великоберезнянського району (база відпочинку «Красія»). Приймало учасників фесту і місто Перечин. Нині мистецька акція  відбувається у селі Зарічово Перечинського району. Ця подія – незабутнє свято для краян та гостей, які бережуть у серцях народні традиції та звичаї, вважають  їх оберегами національної духовності.

Мета фестивалю – збереження та розвиток самобутнього народного мистецтва лемків, їх звичаїв та обрядів, а також популяризація туристично-рекреаційних можливостей нашого краю і його мешканців. Урочистим моментом є запалення ватри на початку свята.

Організатори фестивалю – Всеукраїнське товариство «Лемківщина», Перечинська ОТГ. Воно відбувається за підтримки Закарпатської облдержадміністрації, департаменту культури облдержадміністрації та участі КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР.

Учасники фестивалю – колективи художнього аматорства лемківських осередків не лише Закарпаття, а й Львівщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини, Словаччини, Сербії, Польщі та інших регіонів, де компактно проживають представники цієї етнографічної групи.

У програмі фестивалю виставка виробів майстрів народних художніх промислів (вишивка, різьба по дереву, художні полотна тощо), а також виступи аматорських художніх колективів, різноманітні майстер-класи.

Історична довідка

Ле́мки – етнографічна група українців. Мешкали в українських Карпатах (по обох схилах Східних Бескидів) між ріками Сян і Попрад у межах сучасної Польщі та на північний захід від ріки Уж у Закарпатті до ріки Попрад у Словаччині. Внаслідок операції «Вісла» 1947 року більшість лемків було переселено на територію УРСР, а решту – на північно-західні землі Польщі.

Уперше назву «лемки» ввів у історію та літературу Йосип Левицький у передмові до власної «Граматики руської або малоруської мови в Галичині» (1831). Згодом цю назву вжили Олексій Торонський, Володимир Хиляк та інші. Відтак самі лемки та їхні сусіди почали називати свою етнографічну територію Лемківщиною.

Найбільшим у світі лемківським фестивалем є «Лемківська Ватра» у польському селі Ждині. В Україні лемківський фестиваль «Дзвони Лемківщини» відбувається щороку у місті Монастириська.

Лемківщина – найзахідніший край української землі. Займає західну частину Карпат по обох схилах так званих Низьких Бескидів. Карпатський вододільний хребет поділяє Лемківщину на південну (закарпатську) і північну (прикарпатську). Східною межею південної частини вважається річка Уж. Дехто цю межу пересуває далі на схід до річки Боржава – на тій підставі, що населення цієї території називають лемаками або лемками. Західною межею південної частини є річка Попрад. Північна частина простягається від Сяну на сході до Попраду з Дунайцем на заході. З усієї цієї території лише частина південно-східної етнографічної Лемківщини належить сьогодні до України (частина Великоберезнянського і Перечинського районів Закарпатської області). Основна ж частина – вся північна Лемківщина – до Польщі, а південно-східна – Пряшівщина – до Словаччини. Назва лемки зустрічається в джерелах з XVI ст.

Залишити відповідь

Close Menu