В Ужгороді вшанували пам’ять письменника Юрія Мейгеша

Учора, 23 січня, у приміщенні філіалу Закарпатського обласного художнього музею ім. Й. Бокшая «Народний літературний музей Закарпаття»  відбувся вечір-пам’яті письменника Юрія Мейгеша (1925–1999), у якому взяли участь і провідні методисти Центру культури Володимир Мишанич та Іван Хланта.

Короткий, але змістовний огляд літератури Закарпаття початку ХХ століття, літературного доробку письменника зробив поет Василь Густі. Він також розповів про наукові видання, що характеризують творчість  Юрія Мейгеша, дав свою оцінку й визначив його місце й роль у літературному процесі нашого краю, виступив з ініціативою перевидання його творів.

Він зауважив, що творчість Ю. Мейгеша високо цінував Павло Загребельний, а провідні критики, науковці України присвятили йому низку цікавих досліджень.

Юрій Мейгеш майже два десятиліття поспіль очолював Закарпатську організацію Спілки письменників України, обирався депутатом обласної та Мукачівської міської рад. 20 січня ц.р. йому виповнилося б 95 літ. Ця дата — слушна нагода добрим словом згадати Юрія Мейгеша і вклонитися його світлій пам’яті.

На завершення промови Василь Петрович попросив присутніх поділися спогадами про Юрія Мейгеша, згадати якісь цікаві бувальщини.

Іван Сенько, кандидат філологічних наук, пригадав, що вперше він глибше зацікавився творчістю Мейгеша, коли прочитав відгук про нього Павла Загребельного. Відтоді письменник залишався в полі його літературних уподобань. Відзначив, що першими серед краян позитивно оцінили його твори письменник Володимир Фединишинець та літературознавець Василь Марко. Розповідав про роман «Верховинці», дав загальну характеристику творчості письменника та запропонував створити окремий сайт про письменників Закарпаття.

Свого часу Юрій Мейгеш очолював Мукачівське літературне об’єднання «Полум’я». Там і познайомився з ним письменник Дмитро Кешеля. Пригадує, що той вразив його надзвичайною ерудицією, філософським складом розуму та вмінням чітко формулювати свої думки, почуття. Здавалось, кожне його слово було ніби викарбуване, матеріалізоване. Пригадує, як хотів якось здивувати його своїми пізнаннями в астрономії, якою захоплювався з дитинства, а натомість сам був глибоко вражений і здивований, що той знає про Всесвіт набагато більше. З його вуст він вперше почув про Вернадського, про паралельні світи, парапсихологію, про що не мав жодної уяви. А ще він був дуже гуманним у стосунках із людьми, колегами, вмів вирішувати конфліктні ситуації, знаходити компроміси. Про один із таких випадків із життя Спілки з притаманним йому гумором розповів пан Дмитро. Каже, що саме ці якості дозволили йому очолювати Спілку письменників 15 років у такі не прості часи.

Цікаві оригінальні думки про твори Мейгеша висловив видавець і літературознавець Іван Ребрик, який добре знайомий не тільки з його доробком, але й особисто знав автора.

Згадували про письменника й Наталія Ребрик, Іван Хланта та інші, кому поталанило знатись і спілкуватись з відомим письменником.

Загалом вечір вийшов цікаво, у теплій дружній атмосфері… Хоча, й не без дискусій.

Володимир МИШАНИЧ,
провідний методист КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР

Залишити відповідь

Закрити меню