15 січня в Закарпатському обласному художньому музеї ім. Й. Бокшая відкрилася виставка творів народного художника України В’ячеслава Приходька.
13 січня цього року йому би виповнилося 80 років…Вже дев’ять років як митець не з нами, але пам’ять про нього живе в наших серцях донині. Приходько залишив вагомий творчий спадок, мав величезний вплив на розвиток крайової школи живопису, виховав плеяду учнів і послідовників. Характеризуючи його творчість талановитий мистецтвознавець Михайло Сирохман пише: «В’ячеслав Приходько – це особливий голос у поліфонії закарпатського малярства. Він загадковим чином класичний і авангардовий, тобто його конструювання поєднаннями кольорів уявляється незмінним, лише таким, як його створив художник, але водночас вражає новим баченням. Приходько не був близьким до абстракціонізму, але гра кольорових площин на його полотнах досконало абстрактна. Не був близький і до реалізму, особливо в його казенному варіанті, але зобразив неймовірно поетичну правду життя. Митець застав тональність і настрій старого Ужгорода. Він найбільшою мірою був художником міста і створив місто живописне, яке інакше ніж кольоровим святом не назвеш. Його натюрморти – це школа живопису, а фігуральні композиції наближаються до якоїсь первісної простоти, спорідненої з простотою народної естетики».
Спогадами про В’ячеслава Приходька поділилися голова Закарпатської організації НСХУ Борис Кузьма, ректор Закарпатської академії мистецтв Іван Небесник, мистецтвознавці Олена Приходько та Михайло Сирохман, художник Петро Шолтес.
Родзинкою програми став виступ академічного камерного хору «Cantus» (художній керівник Еміл Сокач).
Біографічна довідка
В’ячеслав Опанасович Приходько народився 13 січня 1940 року у місті Золотоноша на Черкащині.
1973 – член Національної спілки художників України,
1990 – заслужений художник УРСР,
2004 – народний художник України
У 1955—1959 роках здобував художню освіту в Ужгородському училищі прикладного мистецтва — у вчителів В. Береца, І. Гарапка, Ф. Манайла, Ш. Петкі, В. Свиди.
1965 року закінчує навчання у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва — факультет проектування меблів та оформлення інтер’єра, викладачами по фаху були В. А. Монастирський, І. В. Севера, І. М. Скобало, М. І. Смирнов.
З 1968 року бере участь у виставках — обласних, всесоюзних та закордонних.
1997 — лауреат обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі в галузі образотворчого мистецтва.
Персональні виставки:
1981, 1984 та 2000 роки — в Ужгороді,
1990 та 1992 — в Мюнхені,
1994 — у Требішові (Словаччина),
1995 — в Будапешті.
Його твори придбані Дирекцією виставок Національної Спілки художників України та Міністерством культури і мистецтв України.
Володимир Мишанич
