Започатковуємо рубрику «Звичаї та обряди рідного краю», яку вестиме провідний методист комунального закладу «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР, заслужений діяч мистецтв України Іван Хланта. Перша розповідь про Русальний тиждень та Зелені свята, які припадають цьогоріч на сьоме червня.
Трійцю святкують протягом трьох днів. Як і Великдень та Вознесіння, Трійця не має постійної дати. Її відзначають сьомої неділі після Великодня, тобто на 50-й день. Тому це свято у народі ще називали П’ятидесятницею.
День Святої Трійці встановлений на честь зішестя Святого Духа на апостолів і Діву Марію. Назва свята означає єдність Святого Духа, Бога-отця і Бога-сина. Вважається, що Святий Дух зійшов у вигляді вогненних язиків. Вогонь означав здатність і силу спалювати гріхи, очищати, освячувати і зігрівати людську душу.
За народними уявленнями у день свята весна зустрічається з літом. Тому в давнину це свято наші пращури пов’язували з літньою буйністю природи. Про це свідчить оздоблення хат і кімнат гілками дерев і трав та різні магічні дійства. Селяни вірили, що в русальну п’ятницю відьми відбирають у корів молоко, тому щільно зачиняли засуви на хлівах. У суботу, напередодні Зеленої неділі двір, хату і стайні оздоблювали гілками ясена, явора, клена, липи, ліщини, берези. У кожному селі щодо цього була своя традиція. У русальну неділю (Святу неділю) у деяких селах Закарпаття, після церковної відправи, йшли хресним ходом освячувати засіяні та засаджені поля («царину»), щоб захистити майбутній урожай від сильних вітрів і посухи. Цієї неділі дівчата плели і одягали на голову вінки з живих квітів, грались у польових мавок (нявок), а хлопці – шукали на щастя чотирилисткову конюшину.
