«Гуцульська бриндзя» – свято повернення вівчарів із полонин. Щороку рано навесні вівчарі виганяють худобу на пасовища високо в гори, де залишаються аж до початку вересня. Попрацювавши ціле літо в горах, вони повертаються додому і влаштовують з цієї нагоди гучне свято. На фестивалі-ярмарку можна не лише скуштувати десятки видів овечого сиру, а й повеселитися по-гуцульськи – за давніми традиціями.
Ініціатором проведення фестивалю-ярмарку «Гуцульська бриндзя», який має ще й іншу назву – «Смачний фестиваль» – виступило Карпатське агентство регіонального розвитку за сприяння міжнародних фундацій та районних органів влади.
Уперше проведений 2000 року Косівською сільрадою, яка виборола міжнародний гранд проекту розвитку гірських населених пунктів. Починаючи з 2002 року символом «Гуцульської бриндзі» є полонинська ватра, яку щороку запалюють на фестивалі.
Фестиваль-ярмарок щорічно проводиться в урочищі Буркут у місті Рахів, який справедливо називають столицею закарпатських гуцулів – численної етнографічної групи населення Західної України.
Мета – збереження і популяризація самобутніх культурно-історичних традицій, духовної та матеріальної гуцульської культури. А також відродження традиції виготовлення сиру з овечого молока. Приготування цього продукту має свої особливості й таємниці та передається з покоління в покоління.
Уже традиційно урочистості розпочинаються із ходи святкової колони за участю всіх населених пунктів Рахівщини, гостей фестивалю від центральної площі міста до амфітеатру в урочищі Буркут. Громади сіл разом із вівчарями йдуть зі співами й танцями у національному строї, з троїстими музиками, колективами художнього аматорства. Кожне село заздалегідь будує свою «кошару» – збиває з дощок столи, накриває їх смачними стравами. Далі триває мистецьке творче змагання, у якому беруть участь вокальні та фольклорні ансамблі різних форм, троїсті музики, танцювальні колективи, окремі виконавці народно-обрядових пісень та авторських творів.
У рамках фестивалю-ярмарку – дегустація овечої бринзи і страв національної гуцульської кухні, приготування вівчарського кулешу, галушок, вареників, токану та вурди, виставка-продаж виробів народних умільців, продукції із овечої вовни, веселі співаночки і коломийки, танці під запальну гуцульську музику. Участь беруть також делегації професійних сироварів з України, Угорщини, Словаччини тощо.
Фестиваль-ярмарок «Гуцульська бриндзя» став «візитною карткою» району й однією з найяскравіших сторінок його культурно-мистецького життя, подією, на яку чекають цілий рік. Він приваблює щороку багато туристів не тільки з нашого краю, але й зі всієї України та з-за кордону.
Проведення акції посилює вплив на розвиток усіх форм народного мистецтва Закарпаття, на естетичне виховання молоді, сприяє посиленню любові до давніх родинних традицій, до рідного краю, історичної спадщини нашого народу.
Найбільший фестиваль-ярмарок Закарпаття 2018 року порадував гостей цікавими родзинками – конкурсом на найкращу гуцульську овечу бриндзю, майстер-класами з приготування нетрадиційних страв із бриндзею від львівських шеф-кухарів, презентацією продукції Асоціації виробників традиційних карпатських високогірних сирів.
До слова, 2018 року бриндзя стала першим серед українських продуктів, який отримає європейську марку географічного зазначення – своєрідний знак якості й захисту від підробок.
Для жителів цього регіону бриндзя – одна з головних страв. Її вважають третім хлібом. Перший хліб – то і є хліб, другий хліб – то кулеша, банош, а третій – бриндзя. Саме слово «бриндзя» запозичене з румунської й означає сир. Бриндзю (бринзу) роблять з овечого молока. Випасають овець лише чоловіки, і сир роблять також чоловіки. За словами вівчарів, бриндзя не любить жіночих рук. Це дуже смачна та поживна їжа, яку полюбляють не тільки корінні гуцули, але й багато українців. Процес виготовлення бриндзи – захопливий та трудомісткий. Похідним від продуктів виготовлення бриндзи є сир вурда. Його виготовляють із відпрацьованої сироватки методом її повторної коагуляції.
Бринза – важливий компонент української, молдовської, румунської та балканської кухонь. Вживається як складник в овочевих стравах, для начинки пирогів та вареників, до м’ясних страв та супів. Використовується бриндзя і як закуска. Найхарактерніший гарнір до страв, що включають бринзу, – смажена цибуля, часник, баклажани, пшеничний хліб, картопля. Найпопулярніша страва в Карпатах – мамалига (токан), заправлена смаженою цибулею зі шкварками та тертою бринзою.
Корисні властивості овечого сиру та бриндзі відомі людям із давніх часів. Бриндзя з овечого молока багата органічними кислотами, вітамінами та мінеральними речовинами. Такий склад говорить про те, що це дуже корисний продукт для зору, для шкіри, при зростанні та відновленні кісток після перенесеного перелому. Бриндзя – це хороший антиоксидант, покращує травлення, регулює кількість цукру в крові.
