20 квітня в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка відбувся творчий вечір «Володар мудрості народної». Його героєм став провідний методист Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури, заслужений діяч мистецтв України Іван ХЛАНТА. Гості вечора прийшли привітати Івана Васильовича з ще одним життєвим рубежем – 85-річчям.
КРОК ЗА КРОКОМ, СХОДИНКА ЗА СХОДИНКОЮ…
Ведуча, завідувачка відділу краєзнавства бібліотеки Олеся Шелак, розповіла віхи біографії ювіляра, в якій вмістилося багато того, що хлопчакові з закарпатської глибинки – села Копашново на Хустщині, на той час здавалося недосяжним. Іван народився в багатодітній сім’ї, зі скромними статками, але… Завдяки сумлінності в навчанні, цілеспрямованості в науці сходинки долав упевнено. Ними одна за одною стали: філологічний факультет Ужгородського державного університету, аспірантура Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. Максима Рильського Академії наук України, навчання в якій у 1976 році завершилося захистом дисертації з присвоєнням звання кандидат філологічних наук. Далі – більше: у 2007 році відбувся захист і докторської дисертації. Завжди в центрі наукових інтересів, творчих пошуків Івана Хланти залишався фольклор і все, що з ним пов’язано.
Фундаментальні дослідження народних пісень, казок, легенд, літературні портрети письменників рідного краю, здійснені Іваном Хлантою, незабутній Петро Скунць охарактеризував як «цілий материк народного думання».
Наукові й творчі вершини Івана Хланти підтверджуються багатьма званнями. Він – доктор мистецтвознавства, кандидат філологічних наук, академік Академії наук вищої освіти України, дійсний член-кореспондент Міжнародної академії богословських наук, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки журналістів України, Національної спілки краєзнавців України, лауреат Всеукраїнських премій імені Івана Франка, Ярослава Мудрого, Зореслава, Ірини Калинець, фольклорно-етнографічного конкурсу ім. Михайла Зубрицького, обласних премій ім. Дезидерія Задора та Федора Потушняка.
Своїми трудами зі збереження народних скарбів, аналізу літературного процесу на Закарпатті Іван Хланта продовжив естафету таких талановитих майстрів пера, як Олександр Маркуш, Олександр Сливка, Микола Рішко, Василь Вовчок, Іван Губаль, Мирослав Дочинець, Христина Керита та багатьох інших.
120 НАЗВ КНИГ, І ЦЕ НЕ ОСТАТОЧНО
Виступаючи на творчому вечорі, директор департаменту культури Закарпатської ОДА-ОВА, заслужений артист України Євген Тищук відзначив, що Іван Васильович усе своє життя присвятив збиранню, вивченню і виданню фольклорної спадщини, а також дослідженню і популяризації красного письменства рідного краю. «Тому й бачимо сьогодні так багато людей у цьому залі, – сказав Євген Тищук. – Всі вони прийшли віддати шану збирачеві народних скарбів, який зробив і, сподіваємося, ще зробить для збереження безцінного народного спадку ще багато». Очільник профільного департаменту вручив Іванові Хланті Почесну грамоту.
З вітальним словом до ювіляра звернулася очільниця Закарпатського обласного організаційно-методичного центру, заслужена працівниця культури України Ганна Дрогальчук. Подякувала за багаторічну ефективну працю в трудовому колективі Центру культури, яка супроводжувалася багатьма цінними науковими, народознавчими публікаціями, відіграють помітну роль у формуванні національної ідентичності. Ганна Василівна побажала ювілярові ще багато років радувати нас досягненнями, збагачувати рідний край і Україну народними скарбами, які уміє віднаходити, записувати й передавати нащадками у вигляді виданих книжок. На сьогодні їхній перелік уже перевищив 120 назв.
Саме про книги та тісний зв’язок Івана Хланти із книговиданням говорив у своєму виступі директор поліграфічного видавництва «Патент» Іван Ключевський. Адже впродовж 33 років ювіляр постійно готує й видає свої книги у цьому видавництві. Воно стало для Івана Васильовича надійним пристанищем, де цінують його доробок, уміють із ним працювати і ніколи не підводять автора. Свідченням того, на якому рівні перебувають стосунки з автором, став несподіваний і красномовний жест директора «Патенту». Так, слідом за виголошеними словами про кількадесятирічну співпрацю продемонстрував і вручив подарунок: сертифікат у сумі 10 тисяч гривень на видання наступної книги Івана Хланти.
ВІТАННЯ – ЖИВИМ ПОЕТИЧНИМ СЛОВОМ
Завдяки Іванові Хланті в усі роки оживала спадщина народної мудрості, стаючи справжньою окрасою нашого сучасника. Про вагомість внеску в цю благородну справу свідчать хоча б те, що ним записано й видано 7000 коломийок, понад 500 текстів казок. Заступник голови Національної спілки письменників України, заслужений працівник культури України Василь Густі підкреслив заслуги ювіляра в цій царині поетичними рядками:
«Живе собі поважний чоловік –
Поважний на роботу і на вік.
У когось повно клопотів, журби,
А він – багач. Бо в нього є скарби.
……………………………………..
А тим скарбам не відати ціни,
Дорожчі ж бо від золота вони!
Він сто доріг, сто весей обійде –
Крихітку діамантову знайде.
…………………………………….
Скарби віків не канули у тьму,
За це всі люди дякують йому.
Він має щонайвищу з нагород –
Скарбошукач – зове його народ!»
…Й ПІСНЯМИ З ХЛАНТОВОГО «АРСЕНАЛУ»
Пісенну канву творчого вечора сплели улюблені виконавиці з відомих краянами колективів. Першою, ще на початку виступила солістка народного аматорського ансамблю народної пісні «Розмарія» Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури Оксана Головня. У її виконанні прозвучала в’язанка закарпатських народних пісень (концертмейстер Бийло Бочкої).
Відтак свою неповторну лепту в музичну складову вечора внесли гості з Заслуженого академічного Закарпатського народного хору на чолі з заслуженою працівницею культури України Наталією Петій-Потапчук. До слова, у 1994 році з-під пера Івана Васильовича вийшла книжка «Пісня над Карпатами» про дорогий його серцю професіональний колектив. Це сумлінна кропітка дослідницька праця, в якій хист письменника і науковця злилися воєдино.
Наталія Петій-Потапчук розповіла про творчу співпрацю ювіляра з хором, який очолює. Згадала про те, що чимало записаних ним пісень входять до репертуару цього відомого в Україні й за її межами професійного колективу. А ще – про відгуки, які отримує хор під час гастролей. Серед них і численні привітання, які звучать на адресу Івана Хланта, подяки за записи та збереження народних пісень.
Відтак тріо солісток хору у складі заслуженої України Яни Садварій, Ольги Свиди та Ольги Міщенко виконали кілька народних пісень під супровід Михайла Бровдія. Вони стали музичним подарунком Іванові Васильовичу.
БІБЛІОГРАФІЯ – ЩЕ ОДНА ДОРОГА
Іван Хланта – відповідальний бібліограф, невтомний літописець письменства Закарпаття. Цій іпостасі дослідницької діяльності ювіляра присвятили свої виступи викладачі й студенти Академії культури та мистецтв. Викладач-методист циклової комісії соціокультурної діяльності Марія Стойка, а також її колеги – доцентка кафедри мистецьких дисциплін, заслужена працівниця культури України Оксана Шип та голова циклової комісії соціокультурної діяльності Марія Гомоляк розповіли про ту дуже потрібну справу, якою Іван Хланта займається впродовж багатьох років і в якій він зробив величезний особистий внесок, – бібліографію. Зібраними бібліографічними покажчиками Івана Васильовича активно користуються студенти – майбутні бібліотекарі; для них вони є непересічним навчальним матеріалом.
Ведуча нагадала, що окремими виданнями, які підготував герой творчого вечора, вийшли понад 20 біобібліографічних покажчиків письменників Закарпаття. А покажчик «Літературне Закарпаття у XX-ому столітті», в якому вміщено біографії 235-ти письменників, – є вагомим внеском у розвиток української бібліографії, унікальним помічником для дослідників літератури, працівників бібліотек, учителів, книголюбів.
Відзначилися й студенти Академії культури та мистецтв. Вони поставили театралізовану сценку, в якій художньо висвітлили внесок Івана Хланти в книговидавничу справу, збирання казок. До слова, збиральницька праця Івана Хланти в царині казок Закарпаття нагадує кращих фольклористів минулого – Михайла Максимовича, Миколу Костомарова, Опанаса Марковича, Павла Чубинського, Володимира Антоновича, Володимира Гнатюка… Нині у творчому доробку ювіляра 24 збірники казок.
На творчий вечір Івана Хланти прийшла й щедро відгукнулася, подарувавши ювілярові щойно видану збірку поезій, відома закарпатська поетка Лідія Повх. Запам’яталися також виступи, виголошені істориком, краєзнавцем, волонтером, модератором програми «Письменник за прилавком» Яношем Мешком, та членом Центральної ради русинів-українців Словацької Республіки (м. Пряшів) Іваном Тужеляком.
Івана Хланту – колишнього випускника і викладача філологічного факультету – привітала і заступниця декана, викладачка цього факультету Ужгородського національного університету Марта Демчик.
ПОДАРУНОК – КОЖНОМУ!
Подарунком ювілярові, що прозвучав із великого екрана, стало вітання від учнів Копашнівського закладу загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів та завідувачки музею літератури, фольклору та мистецтва Світлани Стець. До слова, ініціатором створення музею у 2005 році став саме Іван Хланта, який передав для нього багато експонатів. І протягом двох десятиліть активно його поповнює.
Школярі проспівали ювілярові «Многая літа», яке злилося з хором голосів присутніх у залі, які також активно підтримали.
Усі, хто цього вечора брав слово у залі обласної бібліотеки, згадуючи про свої минулі зустрічі з Іваном Хлантою, оцінюючи його творчість через особисте сприйняття, дякували йому не лише за багаторічне служіння культурі й народній творчості, а й за книжки, подаровані ювіляром з автографом. Усіх гостей також чекали приємні сюрпризи. Це, зокрема, бібліографічні покажчики закарпатських письменників, збірники пісень, підготовлені та видані Іваном Хлантою. Тож предметні згадки залишаться у всіх. Без перебільшення, вечір став подією, яка запам’ятається.
Василь БЕДЗІР,
завідувач інформаційно-редакційного сектору КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради
Фото автора та Олександра Штернберга
