Побачив світ черговий номер щоквартального вісника «Культурологічні джерела»

  • Категорія запису:Новини
Днями побачив світ черговий номер щоквартального вісника «Культурологічні джерела», який ось уже двадцять років поспіль готує Обласний організаційно-методичний центр культури. Журнал – тематично багатий і змістовний, пропонує 24 статті 14 авторів про культурно-мистецьке життя нашого краю, творчі колективи, працівників культури та відомих представників мистецької сфери.

Розлогий нарис про творчих шлях педагога, заслуженого працівника культури України Людмилу Ухач подав наш щорічний дописувач, добрий знавець мистецького життя краю Михайло Митровка.

Статтю про славну нашу краянку з Пацканьова, що на Ужгородщині, Марію Свиду-Панько запропонувала відмінник народної освіти України Ольга Тимофеєва.  До слова, пані Марія організувала і довгі роки керувала народним аматорський фольклорним ансамблем «Ґаздині» відомим далеко за межами Закарпаття.

З великою любов’ю заслужений майстер народної творчості України Наталія Стегура поділилася враженнями про відкриття виставки робіт ужгородської майстрині Олесі Рибалко з символічною назвою «А вже осінь…». На виставці було представлено 48 робіт, виконаних у техніці сухе валяння, кінусайга, розпис на тканині, графіка.

У 2023 році працівники Центру культури підготували декілька книжок. Провідний методист Микола Мовнар – книжку «Ой піду я танцювати», до якої увійшли п’ять народних танців закарпатських українців «Аркан», «Карічка» «Трибушанка», «Мокрянський» та «Увиванець», записаних автором упродовж 2021–2022 років. Про успішну її презентацію підготувала статтю Марина Офіцинська. Порадував випуском книжок «Золота гора Івана Хланти» й «Казки та легенди з витоків Ужа» і провідний методист, заслужений працівник культури України Іван Хланта. Обидві презентації висвітлено у журналі.

Плодовитим виявився у цьому номері доробок провідного методиста інформаційно-редакційного сектору Василя Бедзіра. Його перу належить змістовна стаття про 55-річчя народного аматорського вокального ансамблю «Ужанка», враження від поїздки на ІІ фестиваль народного мистецтва «Витоки», що відбувся у Керецьківській громаді, культурно-етнографічний проєкт «Барви Карпатського ліжника», міжрегіональну науково-практичну конференцію «Юрій Бадзьо як ідеолог національного спротиву України» та книжкову виставку «Книга-Фест–2023».

У номері опубліковано підсумки обласного туру Всеукраїнського фестивалю творчості осіб з інвалідністю «Барви життя» та представлено лауреатів обласних премій у галузі культури і мистецтва за 2022 рік.

Заслуговує на увагу матеріал «Народний танець Аркан». Це не просто стаття, а запис народного танцю, який здійснив провідний методист Центру культури Микола Мовнар. Автор знайомить з історією виникнення та  побутування танцю, описує рухи, подає нотний матеріал і світлини костюмів. Безперечно, такий запис стане у пригоді викладачам хореографічних відділів шкіл мистецтв області й керівникам як аматорських, так і професійних колективів. Як уже згадувалося вище, танець «Аркан» увійшов до книжки «Ой піду я танцювати», яка побачила світ у 2023 році.

Цікавою буде на нашу думку і стаття про національну ідентичність театрально-декораційного мистецтва Закарпаття ХХ–ХХІ століття на прикладі вистави «Наталка Полтавка» за п’єсою Івана Котляревського, яку представив заслужений працівник культури України Олег Зайцев.

Не залишилися поза увагою авторів і різні культурно-мистецькі акції, що відбулися на теренах нашого краю, а саме: вечір-реквієм «Герої не вмирають» до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, культурно-мистецька акція «Жива спадщина», виставка декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва «З любов’ю до традицій свого краю», виставка «Народжена для танцю» з нагоди 95-річчя від дня народження народної артистки України Клари Балог, благодійний концерт студентського хору Ужгородського музичного фахового коледжу ім. Д. Є. Задора на підтримку Збройних сил України та інші.

В оформленні обкладинки використано світлину Крістіни Губени, на якій зафіксована народна майстриня Василина Она. Дякуємо за дизайн книжковому графіку Миколі Дем’яну.

Сподіваємось, що кожен шанувальник народного мистецтва Закарпаття знайде для себе матеріал для душі.

Переглянути журнал можна тут: https://zakfolkcenter.info/load/kulturolohichni-dzherela-2023-3-4

Марина ОФІЦИНСЬКА,
завідувач інформаційно-редакційного сектору КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради