Ареал поширення ковальських традицій локалізований у кузні-музеї «Гамора» в с. Лисичово Іршавського району – найдавнішій в Європі водяній кузні, яка налічує понад сто років. Ззовні вона виглядає як кам’яна споруда завдовжки 36 метрів і завширшки 9 метрів, з тильного боку якої, паралельно до стіни встановлено широкий жолоб.
Працює кузня за принципом водяного млина. Під дією сили падаючої гірської річки Лисичанки з розташованого вище відстійника каналом в кілька сот метрів вода подається на величезне колесо, приводячи його в дію. Обертальний рух колеса в свою чергу заставляє рухатися молот. І вже під ударами молоту нагрітий метал «витанцьовує» у спритних руках коваля, а через деякий час буквально на очах з’являється новий металевий виріб. Усе це означає, що водяні кузні вирізняються своєю технікою ковальства.
Традиційно в кузні виготовляли переважно сільськогосподарський реманент: лопати, молоти та інші металеві вироби, які впродовж багатьох десятиліть користувалися великим попитом у місцевих господарів («ґаздів»).
Щороку в останні вихідні червня у кузні-музеї «Гамора» відбувається унікальна подія – свято ковальського мистецтва та фольклорної музики, що привертає увагу ковалів з усього світу та людей, котрі цінують традиційні ремесла нашого краю.
Елемент «Ковальські традиції с. Лисичово Іршавського району» активно побутує в цьому населеному пункті, популяризується майстрами ковальського мистецтва.
Ареал поширення локалізований – с. Лисичово Іршавського району.
Сучасний стан елемента – активно побутує.
