На території Закарпаття поширені різні види голубців, що відображають природні умови та етнокультурні особливості окремих місцевостей. Для начинки використовують рис, кукурудзяну (мелайну) крупу, пшоно, терту картоплю (ріпу), сушені гриби в піст, гомбовду (сухе терте тісто), свинячий фарш, шкварки, волоські горіхи та овочі. Для загортання окрім свіжої або квашеної капусти, застосовують листя винограду, буряку чи хрону. Завдяки такій варіативності кожна громада має власний локальний рецепт голубців.
Голубці на Закарпатті є повсякденною та водночас обрядовою стравою. Їх готують на Святвечір, весілля, хрестини, поминальні трапези, релігійні та родинні свята, а також у будні. У місцевій традиції саме голубці часто виступають символом достатку, гостинності та родинної єдності.
Серед характерних різновидів можна виокремити:
– бичківські голубці (с-ще Великий Бичків Великобичківської громади) – дрібні, щільно загорнуті, з рисом;
– волоські голубці, або кашаники (с. Черна Королівської громади) – у виноградному листі з кукурудзяною крупою із додаванням волоського горіха;
– голубці з гомбовдою (с. Холмок Холмківської громади) – з сухим тертим тістом;
– голубці з круплянкою (с. Макарьово Мукачівської громади) – з кукурудзяною крупою та грибами;
– свальбувські голубці (с. Терново Нересницької громади) – зі шкварками та рисом;
– рисильовані голубці (с. Полянська Гута Тур’є-Реметівської громади) – з тертої картоплі;
– голубці на Святвечір (м. Рахів, с. Костилівка Рахівської громади) – з пшоном та грибами запечені в печі;
– голубці з виноградного чи бурякового листя з кукурудзяною крупою (с. Сокирниця Хустської громади) – сезонний різновид голубців.
Ареал розповсюдження: елемент побутує на всій території Закарпатської області, охоплюючи територіальні громади гірських, передгірних і рівнинних районів. Голубці практикуються у побуті та обрядах жителів Рахівського, Тячівського, Хустського, Берегівського, Мукачівського та Ужгородського районів.
Сучасний стан: елемент активно побутує, передається в родинах упродовж поколінь, зберігає свою первинну функцію та продовжує відігравати значну роль у формуванні локальної ідентичності Закарпаття.
