Художник сонця і добра

Кожен справжній митець самобутній і неповторний, а його творчість має неабиякий вплив на наш розум, почуття, хвилює нас. На мій погляд, це і є основні критерії оцінки творів митця, який працює в будь-якому роді чи жанрі мистецтва. Цей вплив може бути дуже різним як за інтенсивністю, так і за характером. Твори  художників іноді спонукають нас замислитись, а іноді просто створюють якийсь певний настрій, діючи на нашу підсвідомість, збуджуюючи наше асоціативне сприйняття світу. Вони несуть чіткий  відбиток світогляду, культури, настрою і почуттів митця в певний період життя і творчості.

Кожен з митців звертається  до нас на своїй образотворчій мові, що може сприйматися нами чи бути незрозумілою, і яка, зазвичай, протягом часу еволюціонує. Ужгородський художник Василь Вовчок звертається до глядача зрозумілою для більшості мовою. Послідовний ідейний учень Ернеста Контратовича, одного із зачинателів крайової школи живопису, він свідомо продовжує її традиції, адже виховувався на творчості Золтана Шолтеса, Гаврила Глюка, Федора Манайла, Андрія Коцки, Антона Кашшая та інших класиків школи. З ними неодноразово їздив на пленери, спілкувався, товаришував, збагачувався досвідом. Про багатьох із них у нього збереглися теплі гарні спогади, щира вдячність за безцінні уроки життя, що він отримав. Творче оточення, в якому формувався Василь Вовчок, зробило його таким, яким він є нині – простим і відкритим до світу, вірним своєму краю, Україні. У своїй творчості, як і його наставники, він відштовхується від натури, що хвилює його, надихає до роботи. Сутність буття шукає у простому.

Художник побував у багатьох європейських країнах, про які нагадують етюди, написані там, але ніде й ніколи не мав бажання залишитись. Особливо, як зізнається, йому близька Словаччина, де він багато разів був на пленерах і має добрих друзів, що завжди раді зустрічі. Але як би добре не було в гостях, він завжди радо повертається додому, в рідні й милі його серцю Карпати. Протягом десятиліть роботи він створив сотні і сотні полотен, що засвідчують його еволюцію, творчі пошуки. Порівнюючи різні періоди його життя і творчості бачимо зміни, що відбуваються у манері письма, побудові композиції, колориті, технології живопису. Осібне місце займають роботи, створені під впливом одеської школи живопису, адже митець художню освіту здобув в Одеському державному педагогічному інституті ім. К.Д.Ушинського, де навчався на художньо-графічному факультеті. Їх вирізняє спрощене трактування форми, урівноважена, статична композиція, монохромний колорит. Уже за кілька років після повернення з Одеси в Ужгород творча манера змінюється, набуває характерних рис крайової школи живопису, гармонійно її доповнює. Художник працює в багатьох напрямках і жанрах живопису. Це тематична картина, портрет, пейзаж, натюрморт тощо. Залежно від теми, настрою пише як в експресіоністичному, так і в імпресіоністичному ключі, нерідко поєднуючи роботу пензлем та мастихіном, працюючи як акрилом, так і олійними фарбами. Він багато й сміливо експериментує, шукаючи і знаходячи щораз нову манеру письма. Майстер пише з артистизмом, легко й невимушено, отримуючи від роботи радість і задоволення. У його творах, а особливо пейзажах, завжди особливу й помітну роль грає лінія, що окреслює форму. Вона  статично-спокійна, чи динамічно напружена, ніжна, нервово-мерехтлива, що певною мірою зближує його з Ернестом Контратовичем, Федором Манайлом. Помітна також схильність до узагальнення, стилізації образу, намагання передати типове й характерне, виразити сутність натури, її настрій. Колорит його робіт, зазвичай, дзвінкий і насичений, а тональний діапазон максимально широкий. Він не боїться яскравих, чистих кольорів. Цікаво, що незважаючи навіть іноді й на темний і холодний колорит, його живописні роботи якимось дивом не пригнічуть, і не є депресивними. А загалом, Василь Вовчок – художник сонця і світла, завжди усміхнений і оптимістичний, світла людина білого світу, як справедливо сказав про нього відомий письменник і журналіст Василь Зубач.

Нещодавно в Закарпатському обласному художньому музеї ім. Й. Бокшая відкрилася ювілейна виставка живопису майстра з нагоди його  60-річчя. До експозиції ввійшло кількадесят полотен, що створені протягом десятиріч його плідної творчої діяльності. У переважній своїй більшості – це полотна, на яких зображені чарівні куточки європейських міст, а також карпатські краєвиди.

Володимир Мишанич