Івана Хланту широкому загалу представляти не потрібно: ім’я цього видатного краєзнавця, фольклориста, мистецтвознавця, невтомного просвітянина відомо далеко за межами Закарпаття й України. Академік Академії наук вищої освіти України, кандидат філологічних наук, доктор мистецтвознавства, заслужений діяч мистецтв України, він давно заслужив шану за свій багаторічний подвижницький труд. Величезний творчий доробок Івана Хланти – понад сотня авторських та упорядкованих книжок – викликає щирий подив і захоплення.
Значну частину цього доробку складають народні пісні. Тож 1 грудня в хоровому класі Заслуженого академічного Закарпатського народного хору відбулася творча зустріч колективу з цим унікальним збирачем фольклору. Гість не просто виступив з цікавою розповіддю перед присутніми, а й завдяки допомозі працівників бібліотеки зміг продемонструвати цілу галерею власних книжок, присвячених народнопісенній творчості. Любов до рідної пісні, що виникла в Івана Хланти ще в шкільні роки, згодом переросла у серйозну, систематичну роботу по збиранню, дослідженню й популяризації пісенних скарбів українського народу. Адже йдеться не лише про пісні рідного села Копашнова чи інших населених пунктів нашого краю – Іван Васильович опрацював багато архівних даних (збірка «Народні пісні в записах Панаса Мирного та Івана Білика»), здійснив десятки експедицій, щоб записати пісні від талановитих народних виконавців на Львівщині, від українців Кубані, Мараморощини й Банату (на території Румунії), Сербії. У доробку фольклориста – понад 30 тисяч коломийок, українські народні пісні усіх жанрів, колядки, а результатом збирання й дослідження духовних пісень Закарпаття став захист докторської дисертації (2007 р).
Івана Хланту з Закарпатським народним хором пов’язують довгі роки творчої співпраці. Свою любов і шану до провідного колективу краю митець вклав у десять років праці над книгою «Пісня над Карпатами: Державний заслужений Закарпатський народний хор» (1994), яка досі залишається одним із найцікавіших і наймасштабніших видань про історію колективу. На зустрічі з артистами автор висловив побажання продовжити цю роботу і підготувати доповнене видання.
Художній керівник і головний диригент колективу Наталія Петій-Потапчук щиро подякувала науковцеві за його подвижницьку діяльність в царині збирання і збереження пам’яток духовної культури українців.
Закарпатський народний хор як послідовний носій і популяризатор народних пісень, танців, традицій, обрядів нашого краю високо цінує титанічний труд нашого земляка, його видатний внесок в українську фольклористику. На завершення колектив виконав для гостя невмирущого «Щедрика», адже дуже символічно, що ця зустріч відбулася в день народження геніального українського композитора й фольклориста Миколи Леонтовича.
Таїсія Грись
