Позаду залишився V Міжнародний (ювілейний) етномузикознавчий симпозіум, що в надскладних умовах електричних відключень був проведений на базі Дніпровської академії музики 11–13 лютого 2026 року.
Цей симпозіум з кожним новим проведенням поступово розростається, і цьогоріч він перетворився на міжнародну подію європейського та світового масштабу. З одного боку, він об’єднав майже усю музично-фольклорну «родину» України, охопивши понад 10 навчальних закладів та інституцій від Ужгорода – до Дніпра (включно з провідними музичними академіями, університетами та інститутами Києва, Львова, Дніпра, Харкова, музичним коледжем Ужгорода, інституціями Острога, Зарванці тощо). З іншого боку, науковий форум містив виступи науковців із понад десяти країн світу (включаючи Литву [Вільнюс, Алітус, Каунас, Клайпеда], Естонію [Тарту], Польщу [Варшава, Брацлав], Францію [Рене], Австрію [Відень], Італію [Рим, Кастельфранко Венето], Сербію [Белґрад], Словаччину [Нітра], Грузію [Тбілісі], серед слухачів – учених з Нідерландів, Фінляндії, Латвії, США тощо). У зв’язку з такою великою кількістю іноземців симпозіум проводився на двох мовах: українській та англійській. З поваги до гостей України більшість презентацій так само були двомовними.
Протягом трьох днів було порушено надзвичайно широке коло етномузикознавчих питань у сфері історії та теорії музичної фольклористики, проблем народно-інструментальної та народно-вокальної музики, регіоналістики, народно-музичних жанрів, виконавства, типології, мелогеографії, акустичних досліджень, обрядовості і т. д. У зв’язку з цим на форумі працювало дев’ять тематичних секцій, на яких було проголошено близько 50 доповідей, проведено презентації нових видань, організовано етноконцерти, наукові дискусії. Кожна з доповідей була вкрай пізнавальною та цікавою.
Отримати запрошення та брати участь у такому науковому заході було великою честю. Згідно програми викладачка нашого закладу – авторка цих рядків доповідала у другий день симпозіуму під час роботи четвертої секції «Регіональні, жанрові та виконавські особливості традиційної музики» (поряд з науковцями та виконавцями з Литви, Польщі та Грузії). Тема дослідження стосувалася виявлення особливостей народної музики воловецьких бойків Закарпаття. Ця студія продовжила обстеження закарпатської Бойківщини і стала наступною після вивчення народно-вокальної культури ужоцьких бойків. Доповідь слухали уважно та з інтересом, про що засвідчив потік запитань, відповісти на які протягом 10 хвилин було складно. Плідне обговорення зосереджувало увагу на інструментарії дослідження, підштовхувало до осмислення нових цікавих деталей і продемонструвало наукову підтримку з боку етномузикознавчої спільноти. Загальна реакція на доповідь засвідчила про те, що народна музика Закарпаття викликає велике зацікавлення та прагнення глибше ознайомитися з народно-музичними особливостями цього регіону.
Анотації доповідей (на двох мовах) опубліковані. З ними можна ознайомитися на сторінці фейсбуку «V Міжнародний етномузикознавчий симпозіум» (так само як і з відеозаписами симпозіуму) та на сайті Дніпровської академії музики.
Щиро дякуємо організаторам, зокрема: Юрію Новікову, Галині Пшенічкіній, Рімантасу Сліужинскасу, Анастасії Любимовій, Ользі Ґузіній та усім учасниками цього потужного симпозіуму за його бездоганну організацію. Окрема подяка Збройним Силам України та енергетикам за можливість проведення цього надзвичайно потрібного та важливого наукового форуму. Це були незабутні дні, які залишили по собі приємні емоції та нові знання. Попри російсько-українську війну українське етномузикознавство розвивається та знаходить активну підтримку європейської наукової спільноти.
Віра МАДЯР-НОВАК,
кандидатка мистецтвознавства, заслужена діячка мистецтв України, викладачка Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д. Є. Задора, провідна методистка КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР
