Обласний конкурс українського художнього слова імені Івана Ірлявського «Моя весна»

Обласний конкурс українського художнього слова імені Івана Ірлявського «Моя весна» започатковано 2003 року.  Проводиться в знак пам’яті талановитого поета Івана Рошка (літературний псевдонім – Ірлявський).

Ідея належить відомим письменникам краю Галині Малик та Олександрові Гаврошу. Засновники конкурсу – департамент культури Закарпатської облдержадміністрації, КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР, відділ культури Ужгородської райдержадміністрації, Середнянська дитяча школа мистецтв; співорганізатор – асоціація творчих жінок Закарпаття «Нова форма».

Мета конкурсу – популяризація оригінальних за змістом і формою творів українських письменників, самобутніх авторів-виконавців, встановлення творчих контактів із представниками громадських і культурних організацій та творчими спілками.

Проводиться щорічно в третій декаді травня в селищі Середнє Ужгородського району на базі дитячої школи мистецтв.

У ньому беруть участь читці-декламатори культосвітніх установ області, учні та студенти середніх та вищих навчальних закладів, автори-виконавці, учасники поетичних студій, театрів та аматорських театральних колективів. Конкурсанти змагаються у чотирьох номінаціях: «Поезія», «Проза», «Гумор», «Власна творчість». Бажаним для виконання є твір І. Ірлявського, другий – за власним бажанням. За підсумками конкурсу визначаються лауреати.

Іванові Ірлявському належить чільне місце у громадському, суспільному та літературному житті як Закарпаття, так і всієї України 30-х–початку 40-х років ХХ століття. Іван Рошко народився 17 січня 1919 року в селі Ірлява на Закарпатті. Поет, публіцист, активний учасник і творець Карпатської України, боровся за відновлення державності Соборної України в умовах німецько-нацистської окупації.

Він рано пішов із життя (прожив усього 23 роки), але звершив багато. На тернистий шлях творця Іван Ірлявський ступив ще підлітком. Перша його книга вийшла друком, коли був дев’ятнадцятирічним юнаком. За життя видав три книги – «Голос Срібної Землі» (1938), «Моя весна» (1940), «Вересень» (1941). Четверта – «Брості» (1942) – побачила світ після його смерті. Усі книги видані у Празі, тому майже не потрапляли в окуповане Угорщиною Закарпаття. Ті ж, що дивом опинилися тут, були знищені угорським окупаційним режимом у 1939–1944 рр., а після 1944-го радянським. Ім’я І. Ірлявського послідовно замовчували, кинувши у небуття, що обернулося непоправною шкодою для мистецького життя краю й України.

Збірки явили самобутнього поета-патріота, чий патріотизм щедро живився пам’яттю батьківського порога, надзвичайно природно вбираючи в себе безоглядну любов до Соборної України.

Розстріляний гестапо 9 лютого 1942 року в Бабиному Яру під Києвом, після того, як навідріз відмовився редагувати колишню патріотичну газету «Українське слово» уже як пронацистську. Творчість І. Ірлявського вносить у літературний процес свіжий гірський струмінь, позначений мотивами любові до рідної землі та мужніми поривами до героїчного чину.

Залишити відповідь

Close Menu