Майстри одного села

Історія села Нижній Студений, що на Міжгірщині, сягає глибини століть. Достеменно невідомо, коли воно виникло, але в історичних документах Нижній Студений згадується вже у ХVІІІ столітті.

За переказами засновниками села вважають дружинників Святослава – сина київського князя Володимира Мономаха, які вижили у битві з прибічниками Святополка біля Сколе у 1016 році. Деякі історики стверджують, що засновниками села були утікачі від монголо-татарської навали ХІІІ століття.

Виникнення села пов’язують також із часом приходу на Закарпаття князя Корятовича у ХІV столітті.

До слова, на думку багатьох етнографів саме у вишивці бойків найбільше збереглися елементи стародавніх східнослов’янських орнаментів та є всі основні риси, характерні для української вишивки загалом – мотиви орнаменту, композиції і колориту.

Ще в недалекому минулому село славилося своїми майстрами народних художніх промислів. Як і в багатьох гірських селах там масово займалися ткацтвом, вишивкою, бондарством та іншими промислами. Нині, на жаль, деякі поширені тоді виробництва на межі зникнення. Мало хто із сельчан пам’ятає і знає техніку і технологію виготовлення домотканого полотна із льону чи конопель.

Занепадає бондарство, ткацтво. Але, попри все, завдяки майстрам-ентузіастам промисли в селі живуть чи навіть відроджуються.

У щоквартальному віснику «Культурологічні джерела» ми вже знайомили наших читачів із творчістю вишивальниць цього села – Калиною Карабин та Євою Кополовець. Тож наша коротка оповідь про наступних майстрів села Нижній Студений, які бережуть народні традиції та свою культуру.

Іван Совбан народився 25 березня 1937 року в селі Нижній Студений у багатодітній робітничій сім’ї. Закінчив семирічку.

Коли йому було 14 років, помер батько. І без того важке життя у високогірному селі стало нестерпним. Довелося їхати на заробітки, працювати на безкрайніх просторах Радянської імперії, своїми мозолями піднімати її економіку. Як і сотні горян, працював на лісоповалі в Архангельській області.

Повернувшись до рідного села, влаштувався на роботу в колгосп вівчарем, потім працював у столярному цеху. Був гарним майстром, займався будівництвом у селі, робив бочки, граблі та інші необхідні сільськогосподарські знаряддя праці, виготовляв трембіти.

Попри поважний вік і старечі болячки – не сидить без роботи, продовжує працювати з деревом. Донині інструменти справно служать людям, бо зроблені на совість з любов’ю до цього нелегкого ремесла.

Єва Щадей (Гимба) народилася 12 вересня 1965 року в селі Нижній Студений. Закінчила вісім класів, потім навчалася в заочній вечірній школі. Працювала дояркою на фермі в колгоспі ім. Кірова в Студеному, в швейному цеху – з 1992 року. Виховує п’ятеро дітей. З юних років займається вишивкою та ткацтвом. Вишиває рушники, скатертини, серветки, тче доріжки. Вироби майстрині виконані в традиційній манері й користуються попитом як у сельчан, так і туристів.

Любов Совбан народилася 13 листопада 1980 року в селі Нижній Студений. Закінчила Пилипецьку середню школу. Ще в дитинстві мама навчила її вишивати. У школі відвідувала гурток вишивки, який вела Калина Михайлівна Комарницька.

Вишиває рушники, серветки, скатертини. Використовує в своїй роботі орнаментальні мотиви, притаманні регіону.

Ганна Сорока народилася 2 травня 1959 року в селі Нижній Студений у багатодітній сім’ї колгоспників. У 1976 році закінчила Пилипецьку середню школу. Пропрацювала в Міжгір’ї на заводі «Селена» 10 років. З 1987 року – на швейній фабриці. Займається вишивкою, ткацтвом, в’язанням, гачкуванням.

Володимир МИШАНИЧ,
провідний методист