«Поки живе народна культура, живемо й ми», – таким був лейтмотив культурно-мистецької акції «Жива спадщина», яку вчетверте 18 жовтня 2025 року провів КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР. Мета – сприяти та популяризувати нематеріальну культурну спадщину Закарпаття. Як і в попередні три роки, захід відбувався на території Закарпатського музею народної архітектури та побуту. Особливість нинішньої події – присвята 80-річчю з часу заснування Центру культури.
У СКАНСЕНІ – ГОСТІ З 14 ГРОМАД
Представляти свої традиційні ремесла, страви, звичаї, обряди приїхали представники 14 громад із 5 районів краю. На урочистому відкритті «Живої спадщини» учасників і гостей вітали заступниця директора департаменту культури Закарпатської ОДА-ОВА Галина Ломпарт, міський голова Ужгорода Богдан Андріїв, голова Закарпатської обласної профспілкової організації працівників культури, заслужена працівниця культури України Наталія Товтин, директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту Василь Коцан.
В.о. директора Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури, заслужена працівниця культури України Ганна Дрогальчук у своєму слові наголосила, що нематеріальна культурна спадщина Закарпаття є тим місточком, який допомагає нам жити в злагоді, мирі. «І особливо важливо пам’ятати, хто ми є, звідки наші корені в умовах, коли ворог хоче знищити нашу ідентичність, зламавши опір українського народу. Саме ця обставина – вистояти й перемогти в війні з агресором, нагадує всім, що нам є що захищати, і це – наша культура, наша ідентичність і все, що з цим пов’язано… Вона додає нам сили, натхнення і також єднає у цей складний час зі всім світом», – зазначила керівниця ООМЦК.
Важливо, що цього дня багатьом працівникам культури, які своєю сумлінною працею, талантами сприяють збереженню нематеріальної культурної спадщини, було вручено подяки й нагороди.
Колектив Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури отримав Подяку від голови Закарпатської ОДА-ОВА Мирослава Білецького та Подяку від голови Закарпатської обласної ради Романа Сарая. Нагороди під час урочистого відкриття культурно-мистецької акції були передані керівниці закладу, заслуженій працівниці культури України Ганні Дрогальчук.
ШИРОКЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО ЕЛЕМЕНТІВ НКС
Територіальні громади області презентували 17 яскравих культурних практик, які побутують на їхніх теренах. Хустська, Берегівська та Ясінянська територіальні громади представили 4 елементи, що увійшли до Національного переліку НКС України – «Ізянське лозоплетіння», «Сливовий леквар», «Гуцульська бриндзя» та «Свято «Міра». Інші громади презентували 6 елементів Регіонального реєстру НКС Закарпатської області.
Серед елементів нематеріальної культурної спадщини, що їх змогли побачити, а деякі навіть і скуштувати або повправлятися з їх виготовлення на майстер-класах – знаменитий «Бичківський медяник», «Лисичівське ковальство», «Традиція «Маяліш» села Сторожниця», «Бограч угорський», «Річанські гуні» та «Колочавська ріплянка». Додамо, що два з перерахованих елементів, а саме гуні й ріплянка мають усі шанси бути занесеними до Національного переліку, адже документація на них вже належним чином оформлена й передана до Міністерства культури. Тож і вони найближчим часом будуть занесені до переліку найцінніших культурних, духовних надбань усієї України.
Вперше на «Живу спадщину» запросили носіїв елементів НКС місцевого значення, тобто тих, які стали переможцями обласного конкурсу «Збережемо традиції Карпат». Це – рисильовані голубці з села Полянська Гута, раковецька начинка із села Великий Раковець, традиційне ремесло шумелиня з села Вишково та весільний обряд латкання з Великоберезнянської громади.
Від ранку до вечора територія музею була охоплена захопливим дійством, в якому було все: на доріжках і в старовинних хатинах – демонстрування традиційних ремесел, звичаїв і обрядів, на сцені – виступи аматорських колективів і окремих виконавців, які майстерно виконували народні пісні й танці, відтворювали побутові сценки з фольклорної скарбниці Закарпаття.
ГУЧНИЙ ПОКЛИК ТРЕМБІТИ
…Закличним гулом трембіти проголосив початок дійства на сцені трембітар із села Кваси Михайло Кокіш, який виступає у складі народного аматорського оркестру гуцульських інструментів села Кваси. Керівником цього колективу, водночас і директором будинку культури с. Кваси, що входять до Ясінянської територіальної громади, є Фрозина Шевчук.
На всю довколишню широчінь можна було чути знаменитий народний аматорський ансамбль пісні й танцю «Лісоруб» (керівник – заслужений працівник культури України Володимир Шепета) Великобичківської громади, який виступав разом зі щойно згаданим оркестром із Квасів.
ВІДЗНАЧИЛИСЯ РІЗНОВИДАМИ ФОЛЬКЛОРУ…
Народна творчість була представлена піснями й танцями, інструментальними мелодіями, оповідями – всім, що вбирає в себе фольклор. До сценічної «праці», що дає виконавцям наснагу, а слухачам дарує неповторні миті занурення в джерела народної творчості, вдалися виконавці-аматори.
Глядачі вітали низку чудових колективів: народний аматорський фольклорний гурт «Хустяни» (керівник – заслужений працівник культури України Олександр Анишинець) Хустського міського будинку культури. Фольклорний колектив будинку культури села Нересниця однойменної територіальної громади (керівник Євгенія Церкуник) нагадав, якими запальними та неповторними є мелодії Мараморошу. Задушевні мелодії у виконанні колективу поєднуються з верховинським темпераментом гри.
Радували глядачів і дитячі колективи. Вже не вперше до Ужгорода приїхала «Лисичанка» (керівниця Надія Пупена) будинку культури села Лисичово Керецьківської громади. Захопили глядачів умілим виконанням танцю під гучний акомпанемент … одностайного їхнього гучного тупотіння. Цей елемент нерозривно пов’язаний із селом, і в народному танці є його яскравою ознакою.
Троїсті музики села Колочава на чолі з керівником Володимиром Марковичем виконали на сцені та ще й біля свого, колочавського млина (у давніші часи був перенесений звідти до Закарпатського музею народної архітектури та побуту) свою «коронну» пісню, яка вже стала своєрідним гімном цього села. Звичайно, про рідну Колочаву. З захопленням, та й не без подиву сприймали виступ народного аматорського фольклорного колективу «Шовкова косиця» (керівниця Василина Теміцька) Народного дому села Чорна Тиса, що у Ясінянській громаді. Аматори показали старовинний обряд гуцульського весілля.
…І МОВАМИ ЕТНОСПІЛЬНОТ
Народний аматорський вокальний ансамбль «Арніка» (керівниця Вікторія Балог) виконував пісні, які здавна побутують на Закарпатті, українською та словацькою мовами. Відтак зразковий аматорський хореографічний ансамбль «Наша файта» (керівниця Мирослава Огразанська) та народний аматорський інструментальний ансамбль «Рапсодія» (керівниці Аліна Гвоздь і Надія Карпинець) з цієї ж Холмківської громади відтворили на сцені традицію «Маяліш», здавна відому серед словаків села Сторожниця.
Народний аматорський вокальний ансамбль «Ліптаки» Великоберезнянського будинку культури (керівник Марія Микита) зумів відтворив на сцені особливості словацького пісенного фольклору. Оплесками глядачі зустріли й виступ зразкового аматорського фольклорного гурту «Родина» Тур’є-Реметівської школи мистецтв.
А з якою майстерністю виконали традиційний угорський танець учасниці хореографічного колективу «Kék viola» (керівниця Віола Ботош, хореографка Богларка Ботош) Гечанського сільського клубу-філії Центру культури та дозвілля Берегівської міської ради! А у вокальному жанрі угорську пісенну традицію представили фольклорний гурт «Tüzes liliom» (керівниця Віола Сотмарі) цього ж закладу культури. Порадували слухачів і голосисті «Добронські дзвіночки» школи мистецтв Великодобронської сільської ради (керівниця Аннамарія Молнар), які виконували угорські пісні.
…Завершували концертну програму могутніми голосами учасники народного аматорського вокального ансамблю «Карпатські голоси» клубу-бібліотеки села Оноківці однойменної територіальної громади. Вони вкотре дали зрозуміти, яка багата співочими талантами закарпатська земля і що аматорів, які підтримують народні традиції, у нас вистачає в різних вікових категоріях – від малого до великого.
БАГАТОЖАНРОВА ВИСТАВКА ПРОСТО НЕБА
Досі ще нічого не було сказано про те, як виглядав цього дня ужгородський скансен. Стараннями працівників ООМЦК він був перетворений на виставку просто неба, яка демонструвала те, чим живе цей колектив. Окремо – експозиція вибраних видань, здійснених за сприяння Центру культури, а також декілька номерів літописного альманаху «Культурологічні джерела» за всі роки його виходу.
На окремій локації – кілька десятків світлин із експедицій працівників центру, в яких вивчали й документували елементи нематеріальної культурної спадщини.
Величезний банер – з афішами тих заходів, які впродовж багатьох років проводив Центр культури.
Варто згадати й про привабливу фотозону, що облаштована за всіма правилами цього жанру. Біля неї гості й учасники охоче фотографувалися, фіксуючи миті «Живої спадщини» для власних альбомів.
БЛАГОДІЙНИЙ ЯРМАРОК І МАЙСТЕР-КЛАСИ
На території музею весь день діяв ярмарок народного мистецтва, на якому презентувалися вироби ручної роботи провідних майстринь Закарпаття. Можна було придбати вироби з бісеру, кераміку, кошики з лози, вовняні килимки, покрівці, оригінальні сумки з дерева.
Гурмани смакували народними стравами, адже могли скуштувати бриндзю, банош, бограч, ріплянку, рисильовані голубці, що зафіксовані як елементи нематеріальної культурної спадщини. На додаток до цього охочі могли спробувати й інші страви, які привезли з собою гості й щедро ними частували.
Для найменших на культурно-мистецькій акції діяв влаштований Центром культури творчий простір із різноманітними атракціями. З записаними і виданими ним казками прийшов фольклорист, провідний методист ООМЦК, науковець, дослідник Іван Хланта. Він розгорнув цілу виставку виданих ним книжок, охоче відповідав на всі запитання, що цікавили не лише діток, а й дорослих. З майстер-класами виступили й працівниці ООМЦК – залужена майстриня народної творчості України Наталія Стегура та методистка Олена Ваш, народні майстрині, які тісно співпрацюють із Центром, – Марія Купарь, Олена Селезньова, Еріка Койса, Неля Шандор.
Як із звичайного вербового пруття можна виплести кошик або оригінальну підставку чи сувенір, демонструвала на своїй локації народна майстриня з села Іза Хустської міської ради, директорка будинку культури Віра Вучкан,
Тим часом усі, хто цього дня завітав на захід ООМЦК у Музеї, могли відвідати й виставку «Мистецтво з кореня роду», яка відкрита у Міжнародний день нематеріальної культурної спадщини. Вона діє на третьому поверсі в адмінкорпусі скансену і є логічним доповненням проєкту «Жива спадщина».
Під час культурно-мистецької акції ведучі – завідувачка методичного кабінету початкової мистецької освіти Закарпатського ООМЦК Тетяна Волошин і директор Стеблівського будинку культури Хустської міської ради Іван Добош наголошували, що важливо не забувати про тих, хто дає змогу проводити такі, як сьогоднішня, події, а саме про Збройні сили України.
«Вони боронять нашу державу. Завдячуючи їм ми можемо жити, можемо працювати, творити та зберігати все, що нам дісталося від наших пращурів», – зазначила Тетяна Волошин. Вона запросила всіх долучитися до збору коштів для ЗСУ.
Протягом дня на влаштованому ООМЦК заході на допомогу ЗСУ територіальними громадами для оборонців України зібрано 20 тисяч гривень. Водночас колективом Центру культури зібрав і перерахував на потреби українського війська, а саме для 47 окремої бригади «Магура», батальйону безпілотних систем «Стрікс» 6 тисяч гривень.
Василь Бедзір,
завідувач інформаційно-редакційного сектору КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради, фото автора
